Український католицький університет поширює світові реабілітаційні практики

ерготерапевтів
Ліза Мейсон (зліва) та Наталя Зараска розповідають про досвід США та Канади. Олександр Ласкін

Ірина Наумець для Нового Шляху, Львів.

В Українському католицькому університеті відбулася конференція за участі представників світових фахових товариств ерготерапевтів – віце-президента Всесвітньої Федерації ерготерапевтів (WFOT) Саманти Шанн, представника Канадської Асоціації ерготерапевтів Наталії Зараски та представника Американської Асоціації ерготерапевтів Лізи Мейсон. Гасло заходу: “Нова реабілітаційна спеціальність “Ерготерапія” – починаємо в Україні”

Як розвиватимуться ерготерапевтичні практики в Україні, що можна перейняти із закордонного досвіду для новоствореної спеціальності в рамках співпраці зі Всесвітньою Федерацією ерготерапевтів, як працює канадська та американська модель ерготерапії, які освітні вимоги до професії та які перспективи розвитку реабілітаційної служби в Україні – ці питання стали ключовими під час зустрічі представників української влади у сфері охорони здоров’я, українських фахівців реабілітаційної медицини із делегатами фахових закордонних товариств.

“Цінно, коли тебе можуть підтримати. Не дивитися, що ти не можеш, а створювати умови, у яких ти все зможеш. Важливо у всіх людях з інвалідністю бачити ці можливості і їх розвинути. Із запровадженням нових професій розвивається бачення, як зробити людину успішною і незалежною. Зростатимуть і спеціалісти, які допоможуть і підкажуть”, – зазначила Раїса Панасюк, уповноважена з прав людини з інвалідністю у Вінницькій області.

Гідність людини – це фундаментальна цінність, на якій сфокусовані усі навчальні програми університету, зауважила проректор з науково-педагогічної роботи Софія Опацька: “Ми хочемо, щоб наші випускники виходили не лише зі знаннями, але насамперед зі сформованим професійним мисленням, практичними навиками і шанобливим ставленням до людей”.

Попри відсутність формальної спеціальності ерготерапевта, його обов’язки в системі української реабілітації в певній мірі виконували фізичні терапевти. Наразі в Україні є лише 4 сертифіковані ерготерапевти, які здобували свою освіту закордоном.

У США і Канаді ця професія розвивається ще з 30-х років ХХ ст. У Канаді 80% ерготерапевтів працюють в містах, 20% – у сільській місцевості, 46% – в лікарнях, 32% – на рівні громади, 13% – професійна практика і 9% – у закладах тривалого догляду.

Ерготерапевт повинен розуміти зв’язок між пацієнтом, його заняттям і середовищем

За словами віце-президента WFOT Саманти Шан, за останні 10 років кількість студентів на програмі з ерготерапії збільшилася на 28%. ЇЇ організація розвиває стратегію розвитку ерготерапії, очолює еволюцію професії через встановлення міжнародних стандартів. Наріжним каменем у професії є розуміння зв’язку між особою, її заняттям та середовищем, у якому вона перебуває, наголошує Саманта: “Заняття є центральним в усіх освітніх програмах з ерготерапії. Вони побудовані на сучасних концепціях міжнародної спільноти ерготерапевтів. Кожен фахівець розуміє, що фізичне заняття підтримує благополуччя пацієнта. Освітні програми з ерготерапії готують професіоналів, які можуть практикувати ерготерапію в різних практичних умовах”.

Вона розповіла, на чому фокусується WFOT під час розробки міжнародних стандартів. По-перше, ці стандарти не пропонують рецептів, по-друге, чутливі до місцевої культури, по-третє, є головний принцип – підтримка прав людини, по-четверте, профілактика та промоція здоров’я у такій же мірі, як втручання/лікування. Під час навчання студенти вивчають цілісну персону, її фізичні, когнітивні та емоційні потреби.

Творчий підхід до вирішення проблем – одна з якостей ерготерапевта

Фахівець з ерготерапії повинен володіти не лише певним набором професійних навиків, але й конкретними якостями характеру, зазначила Наталія Зараска з Канадської Асоціації ерготерапевтів. Серед важливого переліку характеристик – чутливість, емпатія, повага до особистості, толерантність, відмінні міжособистісні навички для залучення і мотивації клієнтів, відмінні навички спостереження, творчий підхід до вирішення проблем, вміння адаптуватися та бути гнучким в умовах стресу, незалежне мислення.

На пострадянському просторі роботу ерготерапевта пов’язують з трудотерапією та з лікуванням фізичних порушень. Наталія Зараска звернула увагу на те, що в Канаді коло компетентностей значно ширше – ерготерапевт може надавати послуги як дітям, так і людям похилого віку, які мають фізичні порушення (інсульт, опіки, ортопедичні травми, ураження кисті, травми хребта), когнітивні порушення (аутизм, навчання осіб з обмеженням життєдіяльності, синдром дефіциту уваги і гіперактивності, інсульт) й емоційні ураження (посттравматичний стресовий розлад, депресія, тривога, залежності).

Школа реабілітаційної медицини УКУ проведе подібні зустрічі з фахівцями реабілітаційної медицини та представниками влади у кількох містах – Львові, Києві та Дніпрі. У Києві підпишуть Меморандум про співпрацю із Міністерством охорони здоров’я України.