Оксана Левицька для Ноговго Шляху, Директор Рідної школи, Оквіл.
У травні, коли природа-мати виряджає свою доню-землю в пишному уборі весняних квітів у дорогу життя, праці і радості, люди висловлюють подяку материнській турботі і відзначають День матері. Це місяць пречистої Діви Марії, яка благословила у хресну путь свого Сина – Спасителя людства.
В образі матері й бабусі осягаємо розумом Україну, мальовничу і прекрасну. Україну – розкішний вінок з барвінку з її милозвучною мовою, задушевною піснею, чарівною вишивкою. Єднаємо себе тут, на цій землі, із країною нашого роду і нашого коріння. Саме тут, в Канаді українці вперше відзначили День матері в 1928 році. Це свято організував Союз українок цієї країни.
Мати, мама, матінка, матуся. Скільки спогадів і тепла таїть це слово, бо воно – про людину, яка завжди для нас найближча, найдорожча, наймиліша. Її очі супроводжують дітей у далеких життєвих мандрах, материна ласка гріє нас до старості.
Поцілунками, обіймами, квітками,
Побажаннями і гомоном пісень
Привітаєм нашу любу рідну маму
У велике свято, в Мамин День.
Такими словами, дзвінкими піснями, сценами родинного затишку, жартівливими і енергійними танцями зверталися до дорогих мамусь і бабусь учні Рідної школи у Оквілі у сонячний травневий день і вітали усіх з хлібом, любов’ю і миром. Не лише чудовими виступами привітали наші шкільнята своїх мам і бабусь. Вони готувалися до цього дня і разом із вчителями працювали над тим, щоб приготувати подарунки, висловити слова вдячності у листівках та приємно здивувати своїх найдорожчих мам власноручно створеними малюнками – образами.
У всіх народів, у всі віки жінка-мати була охоронницею та добрим ангелом домашнього затишку. Її називали берегинею. Берегиня… Зміст цього слова ми вкладаємо у все, що супроводжує нас від народження впродовж усього життя – рідний дім, батьківський поріг, родина, мамина пісня і мамина молитва.
Дивлюся у теплі неньчині очі, в яких, здається, віддзеркалюється вся блакить рідної землі. І запитую: “А що означає “берегиня”? “Берегиня – це наша оселя. Усе, що в ній є, що ми нажили, що приберегли від своїх батьків та дідусів; чим збагатилися й освятились – хатнім пожитком, дітьми, піснею, злагодою чи суперечкою, добрим словом, спогадом у цій хаті, – все це і є берегиня”.
Минають роки під покровом і благодаттю Божою, підростають діти. Та не меншає мамина турбота про них. В її розрадах знаходить спокій зранене і зболене синівське та дочерине серце. На своє свято учні запросили багато бабусь, мам наших мамусь і татусів. Від них ми ведемо свій рід, вони пестили і ніжили наших мам і тат, коли вони були маленькими, водили їх до школи. А сьогодні люблять і захищають нас.
Чомусь в житті я не запам’ятала,
Як ти мене в колисці колихала,
Як колискову наді мною співала,
Що ти, як пташка наді мною щебетала.
Але я пам’ятаю твої гіркі сльози,
Коли для нас, малих, якісь загрози
Раптово у дитинстві виникали
І ти очей ночами не стуляла.
Швидко якось ми повиростали
Але для Тебе дітками зостались.
Всі, хто прийшов на свято, відніс із собою назад до своїх домівок радість і відчуття єдиної шкільної родини. Батьківська рада школи підготувала для усіх дітей і дорослих мамин чайок, під час якого ми вкотре мали можливість запізнатися, поспілкуватися і розділити радість цього родинного свята.
Нашим матусям, бабусям –
В житті побільше сонця, ладу, сміху
Живіть щасливо нам усім на втіху!!!
З вдячністю усім вчителям та батькам за натхнення, співпрацю та величезну присвяту нашим дорогим дітям.
Share on Social Media
