Орися Олійник,
членкиня УМТА
ДЛЯ НШ-УВ
Настав іще один березень, і цього року громада Едмонтону знову повернулася до живого концерту, щоб відзначити велич Тараса Шевченка. Концерт, під патронатом Едмонтонського відділу Конґресу Українців Канади та влаштований заходами Українського Музичного Товариства Альберти, відбувся в неділю 12-го березня, о годині 2:30 попол., у приміщенні Дому української молоді. Гасло концерту — «Свою Україну Любіть!». Ці три слова знають чи не усі українці. Вони з’явилися у дванадцятому вірші поетичного циклу “В казематах”, написаному Шевченком в тюрмі в квітні-травні 1847-го року та присвяченому іншим, також арештованим, членам Кирило-Методіївського братства. Ці молоді ідеалісти в Києві мали за ціль знесення кріпацтва і волю для усіх слов’янських народів. Шевченко одержав жорстокий вирок — вислання на 10 років військової неволі в Оренбурзі під суворим наглядом, із забороною писати та малювати.
Шевченко був першим поетом, що поучав та закликав Україну любити. Він — найкращий приклад людини, котра любить свою країну. Уроджений кріпаком та будучи надзвичайно обдарованим в майстерності живопису, йому пощастило попасти в Петербург в круг відомих людей імперії, де сміло міг забути про минуле та насолоджуватися життям, як це робили інші його земляки. Але його глибока любов для України не дозволяла йому цього зробити! Він був свідомий того, що любити свою країну включає любов до рідної мови. Рідна мова стала його зброєю в боротьбі з гнобителями народу. У журналі «Льокальна Історія», мультимедійна онлайн-платформа про минуле та сучасне України, Віталій Портников, публіцист, телеведучий та лауреат Шевченківської премії, пише: “Шевченко, як Прометей, вдихнув у цю мову душу, вогонь народного гніву, він розпалив пожежу, яку імперія вже не зможе погасити. Своїм співвітчизникам він дав найголовніше — почуття власної гідности, без якого народи не існують, і з яким народи не вмирають. Принаймні — не вмирають без боротьби.’’
Щодо його майстерності живопису, у 1845 р. Шевченко дістав посаду від Київської археографічної комісії змальовувати історичні й архітектурні пам’ятки старовини. І так він мандрував та виконував завдання, а в той сам час писав вірші та поезії. З того часу ми успадкували його надзвичайно цінні акварелі церков та монастирів, а також поеми «Наймичка» і «Кавказ». Перенісши хворобу, Т. Шевченко написав «Як умру, то поховайте…». Ці й інші твори 1843-1845 рр. він об’єднав у рукописний альбом «Три літа». Тут ввійшли також поеми «Сон» («У всякого своя доля…»), послання «І мертвим, і живим…», поезії «Розрита могила», «Чигрине, Чигрине…», «Минають дні, минають ночі…», «Давидові псалми».
Не довго потім, за тюремними ґратами тридцятитрирічний Тарас писав ось ці безсмертні слова що й сьогодні звучать актуально:
“Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В останню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.’’
А свою любов до України Тарас заявляє вже на засланні. Це для нас його живий приклад: ні при ніяких обставинах не відступився, навіть у найважчих хвилинах свого життя:
“Я так її, я так люблю Мою Україну убогу, …караюсь, мучуся… але не каюсь!..”
Свідком Тарасової любови до рідної мови не тільки його творчість. Вже після повернення з заслання, він став співорганізатором недільних шкіл для дітей в Україні, і восени 1860-го року, вже будучи важко хворим, почав писати «Буквар», підручник навчання. Два місяці перед смертю поета, на початку січня, 1861 року, його коштом було видано 10 тис. примірників книги. Письменник-шістдесятник Олесь Гончар писав, що Буквар був улюбленою працею нашого національного генія — його прощальною піснею. Та «Кобзар» і «Буквар» зазнали страшного удару в липні 1863 року, коли з’явився Валуєвський циркуляр, чином котрого Російська імперія, намагаючись знищити українську мову, суворо заборонила друкувати українське слово.
Чимало було цих указів та заборон! Та якось, з Шевченковою допомогою ми все ще тут! Майже вся його поезія стала, якщо не піснею, то джерелом для створення усіх жанрів музичної творчости. Цей неперевершений вплив поезії Шевченка на професійний розвиток української музики триває до нині, і немає порівнянь з культурами інших народів. Шевченко, як ніхто інший, увіковічнив славу Української мови, думи, і пісні:
“Наша дума, наша пісня,
Не вмре, не загине…
От де, люде, наша слава, Слава України!
Без Золота, без каменю, без хитрої мови,
А голосна та правдива,
Як Господа слово.’’
Отож — до концерту! Програма розпочалась поемою «Чи ми ще зійдемося знову?», котру продеклямував Валентин Шабан, актор українського драматичного театру «Сузір’я». Відтак усі присутні встали і пролунав «ЗАПОВІТ» Т. Шевченка, муз. Г. Гладкого, обр. Л. Ревуцького, відспіваний хором Дніпро, дириґент Ірина Шмігельська. Далі програма проходила як слідує:
ВСТУПНЕ СЛОВО…Ярослав Брода, Голова Конґресу Українців Канади, Едмонтонського Відділу;
ПОДИВЛЮСЯ, АЖ СВІТАЄ…Т. Шевченко, муз. В. Проконенка; жіночий хор, дириґент: Мирослава Загарія; ОРИСЯ Ж ТИ, МОЯ НИВО…Т. Шевченко, муз. М. Лисенка; РЕВЕ ТА СТОГНЕ..Т. Шевченко, муз. Д. Крижанівського, обр. В. Колесника; хор Дніпро, дириґент: Ірина Шмігельська, фортепіяновий супровід: Ірина Тарнавська;
ГЕНЕРАЛЬНИЙ КОНСУЛ УКРАЇНИ В ЕДМОНТОНІ…достойний Олександр Данилейко;
“САДОК ВИШНЕВИЙ КОЛО ХАТИ” (літературно музична композиція)…Рідна Школа при парафії св. Юрія Переможця, дириґент: Анна Крупа, фортепіяновий супровід: Олена Шевчук, директор школи: Оля Миц;
КОБЗАРІ…сл. В. Скоромовського, муз. Б. Листопада; НА ВИСОКІЙ ДУЖЕ КРУЧІ…сл. і. муз. І. Кучеренка-Кучутури; бандуристка: Оля Харабара;
ЄРЕТИК (уривок)…Т. Шевченко, деклямує: Валентин Шабан, актор українського драматичного театру “Сузір’я”;
ДУМИ МОЇ…Т. Шевченко, муз. М. Лисенка, обр. О. Токар; ГАМАЛІЯ…Т. Шевченко, опрацювання гурту “Фата Моргана”; хор Верховина при Спілці української молоді (СУМ); дириґент: Наміша Глусь;
СЦЕНКА: “Є В ШЕВЧЕНКА ДАТА НАРОДЖЕННЯ, ДАТИ СМЕРТІ В ШЕВЧЕНКА НЕМА”…Курси Українознавства ім. Івана Франка, художний керівник: Тетяна Адамик, дириґент: Оля Харабара, директор Курсів: Лілія Суха;
ЯКБИ МЕНІ ЧЕРЕВИКИ…Т. Шевченко, муз. А. Штогаренка; НАЩО МЕНІ ЧОРНІ БРОВИ…Т. Шевченко, обр. Л. Кауфмана; солістка: Соломія Голяк, фортепіяновий супровід: Ірина Тарнавська;
“КОБЗАРЮ, ЗНОВ ДО ТЕБЕ Я ПРИХОДЖУ…” …драматичний театр “Сузір’я” при Українському Національному Об’єднанні і танцювальний колектив “Вечорниці” при УНО Молодь, художній керівник і сценарист: Інна Івченко;
ЗОРЕ МОЯ ВЕЧІРНЯЯ… Т. Шевченко, обр. А. Авдієвського, солістка: Оксана Кріса; ЗА
БАЙРАКОМ, БАЙРАК… Т. Шевченко, обр. О. Стадника, соліст: Тимко Байдала; український народний хор Вітер, дириґент: Леся Погорецька; фортепіяновий супровід: Ірина Тарнавська;
ЗАКЛЮЧНЕ СЛОВО…Люба Бойко-Белл, Голова Українського Музичного Товариства Альберти.
На закінчення усі присутні встали та разом з хором Вітер заспівали ДЕРЖАВНИЙ ГИМН УКРАЇНИ.
Драматичний театр Сузір'я при УНО
Програмою концерту керувала ведуча Марічка Овчаренко. Її вміле використовування тексту, написаного для цього концерту Галиною Котович додало плинності та згуртованості програмі.
Вільні датки зібрані при вході на концерт призвели до $4,472 які будуть передані до Фонду «Приятелі Збройних Сил України». Щиро дякуємо за пожертви!
На кінець не можу не написати слідуючого: три тижні тому читаю заголовок: «Захисники Бахмута серед руїн приватного будинку знайшли видання «Кобзаря» 1917 року випуску.» А далі пише: “Сьогодні, у день народження Кобзаря українські воїни у напівоточеному Бахмуті серед уламків розбитого будинку знайшли видання Кобзаря, обережно його підняли і помітили, що книга рідкісна, видання 1917 року. Воїни — учасники громадської організації «Сокіл», вирішили передати книгу на реставрацію, бо вона потребує відновлення. На жаль, власник книги невідомий, але рідкісну книгу не буде втрачено” — Про це написав у Фейсбук журналіст Юрій Бутусов.
Здаєтеся мені — це неначе ознака від нашого Великого Кобзаря, нашого Пророка, що пробудив нас два століття тому і в цей час віщує нам Українцям кращу долю. “Борітеся – поборете,’’ каже він нам, “Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава І воля святая!’’
Віритимемо, що в 2024-ому році в день святкувань Шевченкового 210 річчя з дня народження, будем разом з ним святкувати побіду над споконвічним ворогом! Бо, разом з Шевченком — ми сила!
Слава Україні! Героям Слава!
Share on Social Media
