Юлія Скарлат для Нового Шляху – Українських Вістей, Київ.
Вранці 31 жовтня російський агресор вкотре атакував енергетичну інфраструктуру України. Понад 350 тисяч квартир у столиці лишилися без електрики, а майже 80% споживачів — без водопостачання.
Це ще один «темний» тиждень для українців. Через дефіцит електроенергії від 20% до 50% мешканців столиці та інших міст України були без світла через віялові відключення електроенергії по 4 та більше годин. Це впливає на наше повсякденне життя: роботу, побут, прості життєві потреби, задоволення яких звичне для мешканців міст. І ми вже вкотре за останні 8 місяців повномасштабного вторгнення вчимось пристосовуватись: змінюємо робочі графіки на «вільні», більше прогулюємось містом, присвячуємо час близьким та багато рефлексуємо. Однак навіть такий квантовий стрибок у зону дискомфорту в жодному випадку не знищує дух сміливості та наші нові навички спротиву агресору.
Фахівці запевняють, що подолати проблему дефіциту енергетики, спричинену російськими атаками, зможуть протягом декількох тижнів, якщо енергетична система на зазнає нових відчутних втрат. Але складна ситуація вже дається взнаки. За останній тиждень дефіцит світла спричинив збільшення кількості ДТП на дорогах Києва аж на чверть.
Більше про події 31-го жовтня
В понеділок Київ та інші міста вкотре сколихнуло від ракетних атак Росії. Як повідомили Повітряні сили ЗСУ, ракети запускали з півночі Каспійського моря і з району Ростовської області. Із понад 50 запущених ракет 44 збили українські сили ППО. Попри це у результаті атаки було знеструмлено сотні населених пунктів у семи областях України.
Глава МЗС України Дмитро Кулеба поділився роздумами щодо жахливого ранку понеділка на своїй сторінці у Twitter:
«Чергова партія російських ракет уразила критично важливу інфраструктуру України. Замість того, щоб битися на полі бою, Росія воює з мирним населенням. Не виправдовуйте ці атаки, називаючи їх “відповіддю”. Росія робить це, тому що вона все ще має ракети та бажання вбивати українців».
РФ вкотре вдається до нищівного терору українців, запускаючи ракети на світанку, коли діти збираються до школи, а їх батьки — на роботу. Коли ми вкотре робимо спробу жити далі, вони насильно насаджують відчуття небезпеки в кожному куточку країни, змушуючи боятись тих, хто вже не відчуває страху.
А як справи у підприємців?
Відсутність світла, води та зв’язку, а також масовані атаки ворога кожен день нищівно впливають на український бізнес. «Кожен день для нас (представників бізнесу) —випробовування на стійкість. Складається враження, що гіршого сценарію неможливо навіть уявити — і тут починається знову», — з болем ділиться засновниця київського концепт-стору Даша Кацуріна.
Сьогодні через атаку російським дроном повністю згоріло відділення «Нової пошти» у Полтаві. Саме туди днями доставили нову колекцію одягу бренду Katsurina, що приїхав з виробництва. «Збитки годі й рахувати. На щастя, обійшлось без жертв. Це важливіше», — розповідає засновниця бізнесу.
Також від наслідків російських атак постраждала і столична кавʼярня First Point. Моя улюблена на Подолі. Днями мені навіть вдалося поговорити зі співзасновником кавʼярні Юрієм про те, як продовжувати подавати гарячі каву й чай відвідувачам, не маючи ні світла, ні водопостачання.
Кав’ярня First Point на Подолі. Жовтень 2022 року.
Варити каву й чаї без електрики у First Point уже навчилися. Спеціально на випадок «віялових» відключень закупили десять термосів, а воду кипʼятять на газовій плиті у квартирі співвласників, що живуть неподалік. Юрій усміхається: «Наш вихід простий: не залишати наших гостей без базового продукту — кави».
Але 31 жовтня все ж довелось навчитися готувати напої й без водопостачання. «Передбачивши цей момент, я напередодні замовив бутельовану воду. Сьогодні ми тягали воду додому й нагрівали її там. Каву варять у «давно забутому» пристрої Chemex — розповідає Юрій. — Це скляна місткість у вигляді пісочного годинника. Під час відключень світла саме Chemex стає основним інструментом для приготування кави у First Point».
«Зараз наша мета — варити фільтровану каву і чаї, попри всі труднощі», — і тут усміхаюсь я, бо вірю йому. Йому, його оптимізму та вмінню пристосовуватись до подій, які досі важко осягнути.
Я вірю у київські заклади, бізнеси, великі та малі компанії. Вірю в людей, їх стійкість та легкість гумору попри все. Вірю у тих, хто на лінії вогню, і тих, хто підтримує тил. Але найдужче я вірю в перемогу. Ми всі віримо, адже одного дня світло все ж переможе темряву.
Share on Social Media
