Микола Сварник для НШ-УВ.
Важко навіть уявити, але Український музичний фестиваль імені Марти Кравців-Барабаш відбувається вже в 53 роки поспіль. Започаткований у 1970 році Мартою Кравців-Барабаш, Іванкою Кушпетою та Оленою Борис у Торонто, він був спрямований у першу чергу на юних піаністів. Метою цього фестивалю-конкурсу була промоція української та українсько-канадської музики серед молодих виконавців різного походження.
Приблизно та сама ідея зберігається і донині. З тим, що жанрово конкурс розширився на скрипку, бандуру, гітару, сопілку й вокал. Вік конкурсантів – з п’яти до вісімнадцяти років. Зрозуміло, що на реалізацію такої широкої програми потрібні і місце, і час.
Група молодших бандуристів
Цього року фестиваль пройшов 1-3 грудня. Місце люб’язно надало УНО-Торонто, а решта – робота журі, організація послідовності виступів, дотримання графіка було турботою організаторів. У деяких вікових групах та інструментах змагались по двоє-троє виконавців, а в деяких 5-8, тож від журі вимагалось довше і більш напружено тримати увагу, щоб виносити справедливе рішення. Цього року до офіційного складу журі входили Антоніна Єрмоленко (спів), Іриней Жук (піаніно), Оксана Родак (піаніно), Соня Климашко-Легенюк (скрипка). Їм належало оцінити рівень музичних умінь дітей, що до певної міри є результатом роботи їхніх вчителів. Переможці отримали стипендії, які допоможуть їм далі розвивати їхні таланти.
Мушу признатися, що я мав нагоду слухати лише кілька виступів, самих лише фіналістів, і якраз потрапив на виступи сопілкарів Софійки і Богдана Сівкових, які восени цього року виступали на великій сцені Українського фестивалю на Блюр-Вест, а ще виступи дуету бандуристів Катрусі Кубович і Тараса Шевчука, дитячого хору «Жайвір» та кілька інших номерів.
Богдан Сівков виконує Гуцульську рапсодію І. Вимера. Світлини: М. Сварник
Фестиваль поставив собі за мету сприяти не лише самому звучанню українських мелодій, але й їхній документації. Зараз на сайті фестивалю є чимала колекція нот української музики, пісень різноманітних жанрів, різної складності та різних комбінацій інструментів. Деякі збірнички нот можна було придбати на реєстрації конкурсу.
Звичайно ж, як і вся українська культура в діаспорі, Український музичний фестиваль імені Марти Кравців-Барабаш не міг би відбуватись (тим більше так довго, аж 53 роки поспіль) без щедрих пожертв окремих українських родин та корпоративних донорів, повний список яких є на сайті фестивалю https://ukrainianmusicfestival.com/.
This article is written under the Local Journalism Initiative agreement
Share on Social Media
