Рік за два

Враження про дворічні загальні збори Канадсько-української торгово-промислової палати.

Микола Сварник для Новго Шляху – Українських Вістей.

Відкриваючи цьогорічні загальні збори Канадсько-української торгово-промислової палати (КУТП), голова палати Зенон Потічний пожартував, що цей рік можна рахувати за два через епідемічні обмеження минулого року. Цього року КУТП звітувала про справи, які принесли велику користь підприємцям як з України, так і з Канади та допомогли суттєво покращити бізнесові зв’язки та умови для розвитку бізнесу в обох країнах.

Репрезентація на зборах була доволі поважна – як особиста, так і у віртуальному форматі. З почесних гостей до зборів долучилися Тимчасово повірений у справах України в Канаді Андрій Буквич з Оттави та Генеральний консул України в Торонто Олександр Шевченко – особисто, надійшло відеопривітання від Сергія Цівкача, виконавчого директора українського державного агентства UkraineInvest. Зенон Потічний привітав і нових членів КУТП – Данила Корбабича, Влада Деякова, та анонсував виступ почесного гостя і експерта – Михайла Боцюрківа.

Хвилиною мовчання він просив присутніх віддати шану пам’яті багаторічної активної учасниці організації Анни Кисіль, яка передчасно відійшла від нас у кінці минулого року.

Зенон Потічний підкреслив, що хоча карантинні обмеження на подорожі і зустрічі сильно вдарили по діяльності КУТП, на горизонті видно промінь світла і палата активно взялась за планування участі у традиційних подіях і форумах, таких як Енергетична Виставка, Конференція Асоціації розвідки та розробки надр (PDAC), Харчовий форум (SIAL Canada) та інших.

Привітальне слово голова Палати завершив виразом щирої вдячності медикам, які героїчно поборюють епідемію Ковіду в Канаді і в Україні; а також військовим Канади й України.

З привітаннями також виступили Андрій Буквич від посольства України в Оттаві та Олександр Шевченко від Генерального консульства в Торонто, і збори перейшли до формальних питань порядку денного, оголошених Маркіяном Витвицьким – фінансового звіту, обрання 18 членів управи та призначення офіційного скарбника. На новий дворічний термін до Управи було обрано Зенона Потічного, Джона Іванюру, Маркіяна Витвицького, Маркіяна Маркевича, Лесю Баб’як, Катерину Веллінґу, Воллі Руденського, Богдана Лещишина, Ігора Козака, Вікторію Умін, Наталію Ву, Данила Корбабича, Вільяма Романа, Леся Сальника, Андрія Кісіля, Юрія Красношею, Ігоря Ліскі і Романа Татарського.

Завершивши цю процедуру, сходини перейшли до заслуховування двох звітних доповідей – про роботу Палати загалом за 2020-2021 роки (голова Зенон Потічний) та про завершений 5-річний проєкт CUTIS (координатор проєкту Богдан Лещишин). Обидві доповіді були вагомими і містили перелік подій і досягнень, до яких було докладено чималі зусилля і фінансові ресурси. Зенон Потічний згадав про участь у Конференції Асоціації розвідки та розробки надр (PDAC) у березні 2020 року у самий переддень локдауну, у якій брало участь більше 23 тис. учасників, а саме про панельну презентацію українсько-канадських ініціатив у цій галузі, організовану зусиллями КУТП, на якій виступали Голова Державної служби геології та надр України Роман Опімах, Президент НАК «Надра України» Тарас Кузьмич та інші представники галузі. Оскільки пізніші події відбувались уже в умовах карантинних обмежень, більшість були у форматі вебінарів – це вебінар про перспективи торгівлі і бізнесу між Україною та Британською Колумбією 10 вересня 2020 р., ще один про перспективи економічних стосунків 15 квітня 2021 р. та спільний вебінар з WTC Монреалю та Монреальською торговою палатою про нагоди для бізнесу в Україні 22 вересня 2021 р., а також серія з п’ятьох вебінарів про участь української діаспори в економічному розвитку України (спільно з КУК).

Важливою подією можна вважати підписання спільного меморандуму між експертно-інвестиційною радою при Міністерстві закордонних справ України та КУТП. На цей рік припало 30-річчя української Незалежності, що стало нагодою для численних зустрічей керівництва Палати з офіційними особами України на полях святкових заходів у Києві (з Президентом, Прем’єр-міністром, Головою Верховної ради та іншими високими достойниками). А в Канаді в офісі КУТП відбулась важлива зустріч з Послом Канади в Україні Ларисою Ґаладзою та Головою комерційного відділу Посольства Канади в Україні Джулією Бас, на якій було обговорено можливості й виклики для бізнесу на сучасному етапі.

Також Зенон Потічний окреслив перспективні напрямки діяльності КУТП на найближчу перспективу – підтримку членів Палати у їхніх проєктах, розширення членства, допомогу в полагодженні візових та інших викликів у взаємному обміні, візитах. Він також заанонсував відзначення 30-річчя самої Палати в Україні і в Канаді та початок співпраці з Порталом Prozorro у закупівлі товарів і послуг за державні кошти.

Звіт про діяльність і результати Канадсько-українського проєкту підтримки торгівлі та інвестицій (CUTIS) подав керівник проєкту Богдан Лещишин. Проєкт тривав 5 років і закінчився в лютому 2021 року. Головний фокус проєкту був спрямований на малий та середній бізнес та зокрема на участь жінок. Проєкт сприяв участі 46 українських бізнесів у великих міжнародних інвестиційних ярмарках у меблевій, взуттєвій, текстильній, модельній і кондитерській галузях, які посприяли зростанню українського експорту до Канади на 32% – від $107 млн до $142,4 млн при планованих 4% річних – результат майже вдвічі вищий!

Як на те, на цю звітну зустріч нагодилась група підприємців-меблевиків з України – директори та власники компанії CASSONE Дмитро Ковальчук і Вадим Дубок та комерційний директор компанії Артем Палютін, які саме перебували у бізнес-поїздці з метою нав’язати контакти, необхідні для просування продуктів їхнього бізнесу за океан.

Розвиток бізнесу значною мірою залежить від законодавчої та інституційної підтримки, налагодження чесних, позбавлених корупції, прозорих правил закупівлі. Прикладом таких антикорупційних інновацій може служити запровадження в Україні системи закупівель Prozorro. Про цю систему розповів колишній працівник консульства в Торонто, Святослав Кавецький, на Zoom-зв’язку з Києва. Започаткована ще в часи Революції Гідності командою волонтерів за сприяння міністра економіки Павла Шеремети, а пізніше віце-голови Адміністрації Президента Дмитра Шимківа, система Prozorro врешті була прийнята у 2016 р. як обов’язкова для публічних закупівель. Вважається, що за чотири роки існування Prozorro система заощадила держбюджету України 150 млрд грн, а ще вона сприяє створенню справді рівних умов для підприємців і виведенню коштів з тіньових схем.

З нетерпінням учасники зборів чекали анонсованого виступу багатолітнього учас-ника моніторингової місії ОБСЄ в Україні, всесвітньовідомого журналіста Михайла Боцюрківа. В нервовій атмосфері розгадування результатів зустрічі Байдена з Путіним багатьом хотілось почути слово істини. Слід одразу сказати, що здогадки, аналіз і висновки, представлені паном Боцюрківим, великого полегшення не принесли. Він подав декілька цікавих диспозицій про інтереси Німеччини, Туреччини та особливо Китаю щодо України. Але на фоні цілковито деструктивних дій російського президента всі інші гравці, кожен на свою міру, намагаються шукати свої інтереси. Європа далі об’єктивно зацікавлена в російських енергоносіях та фінансах, і, попри всі стурбованості і запевнення, не має єдиної, спільної зі Сполученими Штатами, санкційної політики. Залишилось мало дипломатичних засобів на сьогоднішній день, хіба що відключення платіжних систем та замороження рахунків. Навіть якби в разі більшого вторгнення Росії Захід відключив росіян від системи SWIFT, Росія шантажуватиме Європу припиненням постачання газу, що вона вже робить щодо Молдови. І від захоплення російськими військами ще якоїсь частини української території – як наприклад, коридору до Криму чи розширення донецького плацдарму – стримати Росію може лише бойова готовність і зброя української армії, в тому числі такі озброєння, як турецькі «Байрактари». Туреччина зараз досить прихильна, вона зацікавлена технологіями реактивних двигунів, які є в Україні. Але ситуація дуже непроста, ускладнена подіями на кордоні з Білоруссю, який треба вже розглядати як ще один можливий фронт. Підле використання мігрантів збільшило санкції щодо Білорусі, але треба розуміти, що замість санкціонованих білоруських паса-жирських літаків у їхньому небі з’явились… турецькі. Тому це все дуже заплутаний вузол, у якому Путін, так виглядає, доб’ється запуску Північного потоку-2.

Михайло Боцюрків також проаналізував інтереси Китаю в регіоні, його зацікавленість у мінералах і економічних зв’язках, спрогнозував більше входження Китаю в економіку України. Китайська вакцина Sinovac є головною в Україні. Щодо епідеміологічної ситуації – також ситуація дуже тривожна. Україна має 3,6 млн захворювань і більше 95 тис. смертей, і знаходиться на 9-му місці серед найгірших у світі! Вакциновано близько третини населення, на додачу – велика кількість фальшивих посвідок про вакцинування.

До п. Боцюрківа у присутніх було багато питань. Яка буде відповідь на запуск російської труби? Тут може бути двоякий важіль. Україна має посилювати свої дипломатичні контакти і зміцнювати армію. Які дії з боку Канади були би найбільш бажаними? Канада вже робить багато в рамках Operation UNIFIER. Проблема в тому, що хоча Канада навчає солдатів і молодших командирів, але генералітет сидить на своїх теплих місцях і не піддається на реформування. Коли навіть усі будуть навчені крім вищих командирів – така реформа армії все одно не працює на повну силу.

Також Михайло Боцюрків презентував свою книжку Digital Pandemic, яку всі бажаючі могли придбати і отримати автограф автора. У книжці є багато паралелей між Чорнобилем і епідемією Ковід, яка була дезінформація тоді і тепер, а також викладені припущення, що стане «нормальним» у постковідному світі.

І хоча виступ Михайла Боцюрківа не приніс сподіваної розради, загальний настрій був усе ж стримано оптимістичним. Адже вкотре стало зрозуміло – лише самі українці мають подолати і корупцію, і економічні проблеми, і епідемію, і небажання щепитися, і врешті-решт агресивного сусіда, який зазіхав, зазіхає і зазіхатиме на нашу землю і на душі наших людей. Тому такі вірні друзі, як Канада, вдвічі цінніші, коли вони підтримують нас у скрутну хвилину.

Share on Social Media