Концерт коляд в Едмонтоні

Орися Олійник,
Едмонтон

В неділю 22 січня 2023 р. в українській православній катедрі св. Івана Хрестителя, заходами Українського Музичного Товариства Альберти (УМТА) відбувся традиційний Концерт Коляд. Традиційний тому, що перший концерт, влаштований Товариством, зазвучав тут в 1973-ім році, 14-го січня. Як добре, що тепер після трирічної перерви знову залунали колядки і щедрівки у виконані багатьох хорових колективів!

Колядування, включно з щедрівками, належить до надзвичайно багатого фолькльору України. Як і інші побутові звичаї, традиції різдвяного циклю сягають корінням в доісторичні часи.

Кожний нарід має свої притаманні традиції та відрізняється від іншого своєю культурою, своїми звичаями, піснями, своєю мовою. Всі європейські й слов’янські народи мають власні різдвяні традиції, колядки й щедрівки. Всі крім одного! “Росіяни—єдиний слов’янський народ, що не має власних колядок.’’ Так сказав відомий український письменник та журналіст Юрій Винничук. Посилаючися на словники та відповідні джерела, він довів, що в російській культурі немає колядок і щедрівок історично. Нам важливо ніколи про це не забувати. І не тільки щодо колядок. Відмінності між нашими культурами приголомшливі — навіть не беручи до уваги мову! А наш культ зимового обрядового циклю, до якого належать різдвяні та новорічні побутові звичаї є прекрасним свідком та доказом цього!

Зараз в Україні гинуть наші захисники в жахливій повномасштабній війні з жорстоким нападником зі сходу, котрий має намір знищити все що українське. Нападник раз-по-раз проголошує, що він прийшов нас визволити, бо ми “один народ”. Може дехто з читачів пам’ятає, як після другої світової війни, на запит: “чому ви втікали?”, втікачі відповідали: “бо нам вистачило перше визволення (1939 року)!” Тепер тут нашим обов’язком є: вести боротьбу в усіх сферах життя, на всіх платформах. Співаючи колядки та щедрівки, ми перекреслюємо цю хибну ідею про “один народ”, і тим чином піддержуємо наших воїнів.

Тож колядуймо!

Щодо цього концерту: це дванадцятий концерт, що відбувається в катедрах Едмонтону—виступи чергуються між православною та католицькою катедрами. Це надає певної святковости, а також сприяє співочому звучанні. Брали участь дванадцять хорів-колективів (і це не всі хори, які існують тут, в Едмонтоні!). Слід зазначити про численну участь новоприбулих українців, старших та дітей. Концертний репертуар був широким—звучали старовинні та традиційні коляди та щедрівки, в клясичних обробках українських композиторів та в нових (включаючи аранжеровки українських канадців), від мелодій на основі Ірмолоїв XVI-XVIII століть до по-модерному уложеного Щедрика. А на кінець гарно було слухати нашого традиційного Щедрика (М. Леонтовича) у виконанні збірного хору усіх колективів, що брали участь в концерті.
Концерт розпочався спільною колядою. Усі присутні встали, щоб відспівати Бог Предвічний. Голова УМТА, п. Люба Бойко-Белл вийшла, щоб привітати присутних, а відтак програма плинно проходила з допомогою ведучої, Лілії Пантелюк-Соха, котра користувалася текстом, приготовленим на цей концерт Галиною Котович.

Програма проходила як слідує:

Дивная новина (муз. К. Стеценка); По всьому світу (муз. К. Стеценка); хор української православної катедри св. Івана, дириґент: Орест Солтикевич;

Різдвяний віночок привітань; Рідна Школа при парафії св. Юрія Переможця, дириґент: Олена Шевчук, директор школи: Оля Миц;

Три славнії царі (гарм. гурту “Джершень”); Ісусе Маленький (сл. Н. Щирої, муз. А. Поруги, обр. О. Токар); хор Верховина при Спілці Української Молоді (СУМ), дириґент: Наміша Глусь;

Ген високо в темнім небі (народна); Хай Ісус Мале Дитя (народна; обр. І. Федишин); хор школи св. Матея, дириґент: Наталя Онищук, директор школи: Тарас Подільський;

Колядуй Україно (сл. і муз. Р. Скорпіона); Курси українознавства ім. Івана Франка, дириґент: Оля Харабара, директор курсів: Лілія Суха;

Стань Давиде (муз. Д. Січинського); Ясна зоря (гарм. М. Цапаря); Христос Родився (муз. Р. Бревка, обр. О. Ярмак); хор української католицької катедри св. Йосафата, дириґент: Деніс Луцишин;

Рай розвився (народна, обр. О. Стадника); Щедрик (муз. М. Леонтовича, обр. гурту “Пентатонікс’’, уклад українських слів А. Ладнія), український народний хор Вітер, дириґент: Леся Погорецька;

В Вифлеємі новина (народна, обр. В. Шміґеля); Новая радість (з великого збірника коляд і щедрівок Т. Григоровича, обр. П. Маценка); Веселися, Вифлеєме (обр. І. Сембрата, ЧСВВ), хор парафії св. Василія Великого, дириґент: Єлисавета Лісова-Андерсон;

Рождество Твоє, Христе, Боже Наш; Дівая днесь; С нами Бог (на основі Українських Рукописних Ірмолоїв XVI-XVIII століть; уклав Л. Михайлович; спів церковно слов’янський), Аксіос, дириґент: Диякон Михей Фрізен;

Ходить Господь по Раю (обр. Р. Лопатки); Спи, Ісусе, спи (обр. М. Волинського), солістка: Наміша Глусь, Камерний хор Капела Кіріе, дириґент: др. Меланія Туржон;

Щедрий вечір (сл. і муз.народні, обр. Б. Сегіна); У різдвяну нічку (сл. Б. Пришляка, муз. В. Гриньківа, обр. М. Гузара), солісти: Маркіян Ґовда, Йосафат Хаймик, ЧСВВ, Нове життя, хор при парафії св. Василія Великого, дириґент: Олександра Гринюк;

Спи, Ісусе, спи (обр. М. Гобдича), солістка: Наталя Онищук; Народився Бог на санях (сл.В. Антонича, муз. В Жданкіна, обр. В. Чучмана), хор Дніпро, дириґент: Ірина Шмігельська;

Щедрик (муз. М. Леонтовича), виконує збірний хор, дириґент: Ірина Шмігельська.

На кінець всі присутні встали щоб спільно заспівати Во Вифлеємі і відтак перейшли до авдиторії, де на них чекала смачна перекуска: борщ, кутя, узвар, напитки та печиво. Дякуємо!

Важливо згадати, що вступ на концерт при дверях був за добровільними датками. Ціль збірки—Фонд при Західній Єпархії Української Православної Церкви Канади “Orphanage Fund”, який надає необхідну підтримку сиротам та постраждалим від російської аґресії. Збірка принесла $4,500. Щиро дякуємо за пожертви!

Приємно пригадати, що УМТА засновано в лютому 1972 року. Минуло 50 років існування! Тому що пандемія не дозволяла нам відзначити це ліття, Товаристо зробило рішення: так як перший Концерт Коляд розпочав діяльність Товариства в 1973 році, так сьогоднішний концерт розпочне наше святкування 50-ліття. А завершимо це святкування в осени 2024 р.

На кінець вважаю, варто нагадати про важливість дати—22 січня. Цього дня 1919 року Українська Національна Рада з’єднала всі українські землі в одну соборну державу, Українську Народню Республіку. Ця злука була святочно проголошена на Софійській площі в Києві 22-го січня 1919 року. На таке повторне проголошення незалежности України треба було чекати 72 роки прикрої історії, до 24-го серпня 1991 року. Тепер знову Україна бореться за свої права, за своє існування. Але є багато позитивного. Сьогодні Україна з’єднана як ніколи. А в Києві, 7-го січня у Свято-Успенському храмі Києво-Печерської лаври зазвучали гуцульські колядки під час епохальної святкової Божественної літургії. Можна послухати тут:

Христос народився! Славімо Його!
Слава Україні! Героям Слава!

Share on Social Media