Літні ігри з водою для дітей
Усіх дітей дуже тішать ігри з водою. У спекотний день можна організувати ігри з водою на свіжому повітрі. Пропонуємо кілька ідей, що урізноманітнити хлюпання у воді.
1. Кораблик із шматочків льоду
Потрібно: пластикова склянка, трубочка для коктейлю з гофрованою верхньою частиною, скотч, ножиці, кольоровий папір.
Зігніть трубочку під прямим кутом (там, де вона зібгана для згину) і закріпіть її скотчем на дні склянки. Налийте у склянку воду і поставте її у морозилку, щоб вода замерзла. Після того, як вода перетвориться на кригу, дістаньте її з склянки. З кольорового паперу виріжте вітрило і пробийте дірки для мачти-трубочки. Закріпіть вітрило на кораблику.
У воду, яку наливаєте у пластянку, можна додавати фарби – тоді вітрильники будуть мальовничими.
2. Пошук скарбів
Ще одна літня забава – пошук скарбів у брилі льоду. Будуть потрібні дрібні предмети: черепашки, камінці, намистинки, фігурки тварин, льодяники тощо. Щоб предмети були рівномірно розподілені у брилі льоду, їх слід заморожувати шарами і підбирати предмети різної густини.
Видобувати скарби дитина може за допомогою теплої води, молоточка, солі, зубної щіточки.
3. Катамарани з пластикових пляшок
Ось такий катамаран для ляльок можна зробити із звичайних пластикових пляшок, скріпивши їх між собою скотчем.
Почитайте з дітьми: Оповідання для дітей Василя Сухомлинського
Соромно перед соловейком
Оля й Ліда, маленькі першокласниці, пішли до лісу. Після втомливого шляху вони сіли на траві відпочити й пообідати.
Витягли з сумки хліб, масло, яєчка. Коли дівчата вже закінчили обідати, недалеко від них сів на дерево соловейко й заспівав.
Зачаровані прекрасною піснею, Оля й Ліда сиділи, боячись поворухнутись. Соловейко перестав співати.
Оля зібрала недоїдки й шматки газети, кинула під кущ.
Ліда зібрала недоїдки в газету, загорнула й поклала в сумку.
– Навіщо ти зібрала сміття? – запитала Оля. – Це ж у лісі… Ніхто не бачить…
– Соромно перед соловейком, – тихо відповіла Ліда.
ПАХНЕ ЛІТО
М. Пригара
На дзвінкій галяві теплим літом
Заквітчалась липка першим цвітом,
І сама страшенно здивувалась:
«Та невже ж таке зі мною сталось?»
Зашуміли трави над землею,
Здивувались також разом з нею.
Забриніли дзвоники ласкаві:
«Ой, же й дух солодкий на галяві!
Пелюстки у нас лілові й білі,
Та чомусь ми пахнути не в силі…»
Жовтим оком дивиться ромашка:
«Від такого цвіту дихать важко!»
І радіють бджоли-медоноші:
«А для нас ці квітоньки — хороші!»
Повна липка радості і суму:
«Через що,— зітхає,—стільки шуму?»
І ховає гілочки розквітлі,
Миті в зливах, скупані у світлі.
В лісі меду теплого налито:
Пахне цвіт на липці. Пахне літо!
Сторінку підготувала Олена Андрусяк
Комітет Рідного шкільництва Дирекції УНО Канади
Друкується за підтримки Фундації УНО
Share on Social Media
