Center for Ukrainian Canadian Students
Meest
Home Newpathway Україні не потрібно переходити на компетентісну систему освіти

Україні не потрібно переходити на компетентісну систему освіти

Юрій Білінський, редактор Нового Шляху.

Від недавніх українських іммігрантів в Канаді я багато разів чув думки на кшталт: “В канадських початкових школах не навантажують навчанням, орієнтуються на слабших учнів”, “Діти приїздять з українських шкіл, добре вчаться півроку, а потім припиняють вчитись, як усі інші”, “Коли я приїхала до Канади, то у восьмому класі з математики вчила те, що в Україні вчила у п’ятому”. Від народжених в Канаді кілька разів чув “Ця дитина приїхала з України, вона дуже добре знає математику”.

Як батько дітей, які навчаються у канадських школах, я згоден з такими оцінками. А оскільки у Канаді у початковій школі використовується компетентісний підхід до навчання, роблю висновок – цей підхід невірний. І його не треба переносити в Україну в тому вигляді, як його розуміють в Канаді, як це, можливо, зараз планується в межах освітньої реформи. Наслідки застосування цього підходу – у падінні канадських результатів у дослідженнях PISA та результатах тестів TIMMS (нижче). Різниця між країнами Азії, які у початкових школах використовують старі, звичні, конвенційні методи навчання, та рештою країн, зокрема Канадою, у знаннях з математики зростає.

Річ не у тому, що нинішня система освіти в Україні – краща, ніж у Канаді. Навпаки, вона зараз там гірша. В українських школах справді викладають занадто багато, там треба дещо спростити програми, прибрати дублікацію, і використати такі елементи компетентісного підходу, як викладання навичок оригінального мислення і творчості. Але відходити від конвенційного методу навчання не можна. Саме цей метод створив нинішню цивілізацію, яка не лише уможливила технологічні прориви геніїв, але і небачено підняла середній рівень суспільства, оснований на високому середньому рівні знань для всіх. Я повністю згоден з Олександром Глуховим (частина 3), що заниження середнього рівня знань у школах закриє Україні шлях у світову еліту.

Суперечка між підходом на основі знань і підходом на основі компетенцій зводиться до пари простих речей. Наприклад, компетентісний підхід говорить, що більш поглиблені знання треба давати у старших класах. Але це закриває двері дітям у майбутній професійний розвиток – чим раніше дадуть потрібний набір знань дітям, тим кращими будуть їхні кар’єрні шанси (читайте про наукові дослідження в Ун-ті Західного Онтаріо у частині 2, хоча народна мудрість знала про це і без наукових досліджень). У віці 7 років невідомо, яку дитина в майбутньому обере кар’єру. Тому їй потрібно дати широкий набір знань змалку – на цьому й побудований конвенційний підхід до освіти у початкових і середніх школах, за яким вчилася поки що більшість людей в Канаді, і вчаться й досі в Україні. Говорити, що за останні 20 років так сильно зріс об’єм знань, що їх не варто викладати, – дивний підхід. Основи математики і структури мови не змінились. Саме вони будуть давати основу освіти і у 21-му і у наступних століттях, і саме їх припинили викладати у багатьох канадських провінціях у необхідному віці.

Зараз у реформаторів освіти в Україні, серед яких є і представники діаспори, є можливість навести порядок у шкільних програмах, прибрати недоречності, не забираючи основну частину масиву знань. Дуже не хотілося би, щоби з водою із балії викинули дитину, і відмовились від конвенційного методу навчання як основи. На жаль, слід визнати, що брати за основу освітній канадський досвід зараз Україні не можна. Дорога діаспоро, давайте допоможемо Україні вийти у групу освітніх лідерів, а не, у кращому разі, закріпитися у групі середнячків. Українці – досить розумна нація для такого завдання.

Це – продовження дослідження Нового Шляху на тему реформи української освіти. Див. також частини 1, 2 і 3.