Уляна Плавущак-Підзамецька, Микола Сварник для НШ-УВ.
Столітній ювілей раніше вважався майже примарним ідеалом, до якого варто прагнути, якого можна бажати, але статистично недосяжним. Але реальність все частіше перемагає уяву. І живим прикладом цієї перемоги став активний член української громади Кароль Підзамецький.
Кароль Підзамецький народився 16 грудня 1923 року в селі Поточище Городенківського району Івано-Франківської області в Україні.
У 1935 році його батько, Франко Підзамецький, у 1926 році виїхав на роботу до Вест-Форт-Вільяма, Онтаріо, щоб своїми заробітками підтримувати родину. Він привіз 12-річного Кароля до Садбері (Онтаріо) разом з матір’ю Катериною (яка дожила до 2008 року, до віку 108 років!) та 14-річним братом Василем (пом. 2009), щоб “показати їм Канаду”.
Живучи в Садбері, вся родина брала активну участь в Українському Національному Об`єднанні (УНО), де Кароль з братом вивчали українські танці, вступили до спілки Молодих Українських Націоналістів (МУН, пізніше – Молодь Українського Національного Об`єднання, МУНО), грали в оркестрі мандолін, брали участь у виставах, ходили до української школи та уділялися в різних інших громадських заходах. У 16 років Кароль отримав нагороду від відомого хореографа Василя Авраменка за свої танцювальні досягнення.
У 1942 році, у віці 19 років, Кароль переїхав до Торонто, де знову приєднався до МУН, зокрема подорожував з виступами по всьому Онтаріо. Пізніше того ж року його призвали до армії, але він не зміг піти до війська за станом здоров’я. Замість служби його відправили працювати на фабрику боєприпасів Acme Gear and Screw, а згодом – на суднобудівну верф Queen’s Quay, що будувала військові кораблі, де він був клепальником.
Після Другої світової війни Кароль працював на свого батька, який купив м’ясну крамницю в районі Лонґ-Бранч у Торонто, що проіснувала до 1948 року, а потім у батьковому готелі у Форт-Eрі. У 1950 році сім’я покинула Форт-Ері і повернулася до Торонто, де Кароль отримав роботу в готелі, що належав приятелю родини.
Весільна знимка Кароля та Марусі Підзамецьких
Невдовзі Кароль познайомився зі своєю майбутньою дружиною, Марусею, успішною моделькою, під час поїздки до Вінніпеґа з друзями, які були безробітними і потребували підвезення туди й назад. Кароль і Маруся одружилися в 1953 році після повернення до Торонто і залишалися разом до смерті Марусі в 2012 році. У подружжя народилося троє синів: Реймонд (Ромко,1954), Том (Тома, 1955) і Майкл (Михайло,1963; Михайло був піддияконом у Церкві Св. великомученика Димитрія УГКЦ і помер від раку в 2010 році).
В 1963 році Кароль розпочав довголітню кар’єру продавця алкогольних напоїв, спочатку в фірмі Molson, а потім в пивоварні Carling O’Keefe Brewery. Завдяки природному хисту до торгівлі та наполегливості у роботі він став дуже успішним продавцем у пивній індустрії аж до виходу на пенсію в 1988 році. Кілька разів його навіть відкликали з пенсії, в тому числі у 2000 році, коли його найняла пивоварня Brick Brewery. Врешті-решт, Кароль остаточно вийшов на пенсію в 2011 році. І вже навіть пізніше, колишні давні клієнти продовжували звертатися до нього, щоб отримати дозвіл на алкогольні напої для святкових заходів. Він все ще робив ці послуги до віку 92 років!
В українській громаді Торонто Кароль продовжував бути дуже активним в УНО та в інших організаціях, 20 років працював у павільйоні “Київ” під час мультикультурного фестивалю “Караван”, а також у наглядовому комітеті Української Кредитової Спілки Лімітед (Ukrainian Credit Union Limited).
Кароль і Маруся любили спілкування з друзями, насолоджувалися подорожами, а також активним життям української громади, і були дуже щедрими жертводавцями багатьох благодійних організацій. Цю благодійну практику Кароль продовжує і донині.
За свої кар’єрні досягнення та волонтерську діяльність в українській громаді та різних благодійних організаціях Кароль отримав багато подяк та нагород, а також численні визнання як найкращий продавець від пивоварних компаній, в яких він працював.
Однак найбільше Кароль пишається своїми п’ятьма онуками – Аароном (Вікторія), Алексіс (Нік), Рейчел (Адам), Кірою (Джуліан) і Дереком – та правнуками Тейлором, Джорданом, Акстоном і Авіною.
Після 70 років проживання у сімейному домі в Етобіко, у 2021 році Кароль був змушений за станом здоров`я переїхати до Українсько-канадськoго осередку опіки, де він із задоволенням бере участь у різних заходах та регулярно відвідує богослужіння.
Саме в Осередку опіки 16 грудня 2023 року на день відкритих дверей з нагоди його 100-ліття до нього завітали численні родичі (в тому числі з далекого Ванкувера), друзі та колишні сусіди. Відділ Організації Українок Канади в Торонто подарував йому чудовий торт з цієї нагоди, а письмові привітання з днем народження надійшли від Єпарха УКЦ Торонто Владики Браяна Байди, Їх Величності Короля Чарльза та Королеви Камілли, її Високоповажності Генерал-губернаторки Мері Саймон та Його Високоповажності Прем’єр-Міністра Джастіна Трюдо.
Кароль Підзамецький серед гостей в Українсько-канадськoму осередку опіки
Під час урочистостей, родина Кароля з його рідного Поточища зателефонувала, щоб привітати його з днем народження. Також телефонували родичі, які подорожували по Англії. Серед численних вітальних листівок та подарунків, які отримав ювіляр з нагоди свого сторіччя, була подячна грамота від одного з улюблених проєктів Кароля – UCU Helps Ukraine (“УКС допомагає Україні”), на який від його імені було пожертвувано 1,200 дол. членами родини. Крім цього, з цієї особливої нагоди Кароль від себе пожертвував 1,000 дол. на Фундацію УНО.
