Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Насліддя Ольжича

Aug 6, 2014 | Newpathway, Ukraine, World

Народ, який вірить, що якась сумежна країна або імперія збудує йому державу, ніколи не зможе стати на власні ноги і буде завжди паралітиком, а його політичні групи будуть задніми колесами для чужих агентур.
О. Ольжич

У червні 2014 р. виповнюється 70 років з часу трагічної загибелі в сумнозвісному німецькому концтаборі Заксенгаузен Олега Кандиби-Ольжича.
Олег Кандиба (літературне псевдо О. Ольжич) – поет, археолог, публіцист і політичний діяч, син відомого українського поета Олександра Олеся (Кандиби). Народився 8-го липня 1907 р. в Житомирі. З молодих літ був активним Пластуном, їздив на табори, та пізніше сильно впливав на Пластову молодь.
Ольжич з малих років виховувався у дусі великої любови до України. Потрапивши разом з батьками у вимушену еміграцію, Олег Кандиба отримує блискучу європейську освіту, закінчвиши в Празі гімназію, а потім філософський факультет Карлового університету та літературно-історичний відділ Українського педагогічного інституту ім. Михайла Драгоманова. За свою дисертацію про неолітичну мальовану кераміку Галичини, 22-го жовтня 1930 р. Ольжич отримав докторський ступень. Після цього, Ольжич став асистентом архелогії в Українському Вільному Університеті.
Виявом визнання з боку відомих вчених за археологічну працю стає запрошення читати курс лекцій до Гарвардського університету. Але Ольжич обирає для себе інший життєвий шлях. 1929 року, в рік проведення Першого Конґресу Українських Націоналістів він вступає в лави ОУН, обираючи шлях боротьби за державну незалежність України.
Прекрасний літератор, публіцист і організатор, Ольжич активно долучається до створення культурної референтури ОУН. За дорученням першого Голови Проводу Українських Націоналістів полк. Є. Коновальця, займається огранізаційною працею – збирає фонди на діяльність ОУН, тісно співпрацює з діючими українськими націоналістичими об'єднаннями в Північій Америці. 1939 р. за дорученням Проводу ОУН під керівництвом полк. А. Мельника, Ольжич їде до щойно проголошеної Карпатської України, щоб взяти активну участь у захисті Срібної Землі від угорської окупації.
У жовтні 1941 р. під його керівництвом у окупованому німцями Києві починає діяти Українська Національна Рада, покликана відновити в місті мирне життя, пробудити у душах українців національний дух. У перші місяці німецької окупації Києва, ОУН розгорнула широку діяльність, видаючи газету Українське Слово, Літаври, тощо. 5 жовтня 1941 р. Ольжич став співорганізатором Української Національної Ради з проф. Миколою Величківським на чолі.
Звісно, що німецькі окупанти мало чим відрізнялися від своїх попередників, і вже за декілька місяців почалися арешти і розстріли українських націоналістів. На початку лютого 1942 р. ґестапо виарештувало значну частину кадрів ОУН в Києві. 21-го лютого їх холоднокровно розстріляли і поховали у Бабиному Ярі – в тому числі Ольжича соратників Олену й Михайла Телігу, Івана Рогача, Івана Ірлявського, Оршан-Чемеринського, сестер Суховерських та багато інших.
Після арешту Другого Голови Проводу Українських Націоналістів Андрія Мельника в січні 1944 року, Ольжич перебрав керівництво ОУН на себе. Він організував похідні групи ОУН на Україну за німецьким фронтом, щоб поширити мережу ОУН на рідних землях і відбудувати національну свідомість.
Ольжича заарештовано у Львові 25-го травня 1944 р. Його швидко перевезли спеціальним транспортом до Берліну, а відтак – до концентраційного табору Заксенгаузен. Німці його інтенсивно допитували і страшно жорстоко катували. Ольжич відмовлявся співпрацювати зі своїми катами та врешті вночі з 9-го до 10-го червня, 1944 р. він помер, не зрадивши ворогам нікого і нічого. Він загинув так само як і жив: повністю відданий Батьківщині, неухильно вірний своїм переконанням, мужньо і героїчно.
Залишив за собою скромну, але вагому літературну спадщину. Ольжич написав лише три збірки поезій, які були видані: Рінь (1935 р.), Вежі (1940 р.) та Підзамча (1946 р.). Він написав ще багато більше віршів поза цими трьома збірками. Крім цього, Ольжич є автором різних археологічних та історіософічних праць, антологій літератури, декількох дитячих казок і п'єс, різних гуморесок, сатир, політичних відозв, публіцистики, та рефератів.
Сл. п. Олег Кандиба-Ольжич, вояк, поет, залишив нам прекрасні поетичні і публіцистичні твори, а ще життєвий приклад жертовної боротьби за відновлення незалежності української держави і безкорисного служіння українському народові. В буремні дні Майдану Гідності в Києві постать Ольжича надихала на боротьбу, а з трибуни Майдану лунали полум'яні рядки його поезій.

Павло Дорожинський
Київ

Шира подяка за матеріяли Павлові Дорожинському, почесний голова Організації Державного Відродження України (ОДВУ) та голова ОУН(Д) та Центральній Управі ОДВУ (оселя ім. Ольжича) Лігайтон, Пенсилвенія, США

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
2/10 Years of War

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.