З невимовним жалем ділимося сумною вісткою, що 18 липня цього року відійшов у вічність, після важкої недуги, наш найдорожчий син, на 58 році життя, Маркіян Матей Павлів, син Ірини та Ореста.
Покійний народився 20 січня 1958 року в Торонто. Виростав з двома сестрами, Людмилою та Меланією, та братом Христофором. У році 1967 родина переїхала у Монреаль.
Тут Маркіян закінчив Українознавство та середню школу. Один рік вчився в Римі у Папській Українській Семінарії, 1973 року. Відтак закінчив Університет Concordia бакалавреатом із Urban Studies. Одначе не працював у цій ділянці – захоплювався Покійний скульптурою та унікальними архітектурними спорудами. Невдовзі, у власній майстерні, важко працював та виготовляв з металу цікаві скульптурні творива та речі практичного вжитку. По сьогодні при Lachine каналі у Монреалі видніє твір його рук – це величезна металева чорна плита із хвилями та з виритим написом Fleuve, що означає по-французьки широка ріка. За проектом мисткині Susan Stromberg, з приводу року родини 1993, створив металево-мідну скульптуру “Osmosis” – постать жінки і чоловіка, висотою 10 стіп, яка зараз стоїть у Rideau Hall в Оттаві, в резиденції колишнього Ґубернатора Канади, Р. Гнатишина. У 2008 році, за проектом цієї ж мисткині Маркіян викохав ще один твір з оцинкованої сталі висотою 15 стіп “Aspire and Become” – open hand to heal the youth, яка стоїть в БерШеба, Ізраїлі, а для відомого Guzzo Cinema у Монреалі виконував крісла та поруччя. Все це він творив з великою точністю і вдоволенням.
Маркіян був ентузіастом спорту curling. Найбільше він любив дачу на пластовій оселі «Батурин», де проводив безжурні літні дні. Жив Маркіян у прекрасному відношенні до своїх батьків, сестер, брата і друзів, та у кожній потребі був готовий допомогти. Щасливо прожив три роки з дружиною Ніною Мисан і дітьми Ларисою та Адріяном. У своїй душі він все знаходив місце на привітність, радість і тишу у тій важкій боротьбі свого життя.
Складаємо щиру подяку отцеві Роману Лаголі та отцеві Назарові за молитви та духовну розмову в лікарні, отцю Ігорю Куташу за молитви. Сердечно дякуємо отцеві Ігорові Ощіпко за уділення Святої Тайни Єлеопомазання, за Служби Божі та за відправу похоронних обрядів. Дякуємо друзям та знайомим за вислови співчуття, за молитви та за численну участь у похоронах. Дякуємо пані Чулій та хору за спів під час Панахиди. Сердечне спасибі Бандуристові Володимиру Мота за відспівання “Видиш брате мій”.
Покійний Маркіян залишив у глибокому смутку маму, недужого батька, сестер, брата, дружину, пасербів, похресниць, племінниць та рідню у США та Україні.
Як нев’янучий вінок в пам’ять Покійного Маркіяна Павліва, який був активним членом Пласту, родина просить складати пожертви на відновлення каплиці Святого Володимира й Ольги на Пластовій Оселі Батурин (Квебек), та висловлює щиру подяку за складені пожертви, які можна надсилати на адресу:
“Chapelle-Baturyn Act 3715”
Casse Populaire Ukrainienne de Montréal
c/o Martha Mayer, CPA, CA
Chapelle Fund
3250 rue Beaubien Est
Montréal, QC H1X 3C9
Share on Social Media
