Олександр Бєляков, Торонто.
Початок навчального року створює чимало стресу батькам. Доводиться визначатися, чим зайняти дітей після школи, чи наймати репетитора та з яких предметів, а також – планувати бюджет на все це. Послуги репетитора можуть коштувати до 50 доларів на годину. Отже варто задуматися, наскільки доцільним є цей процес і чи він розв’язує проблеми вашої дитини.
Чимало батьків-іммігрантів знають, що найняти репетиторами викладачів університету в Україні колись було певною гарантією вступу дитини до цього навчального закладу. Проте варто поставити питання – чи дитина вступала завдяки тому, що добре підготувалася, чи тому, що викладач отримував прихованого хабара задля подальшого сприяння, адже розцінки на таке репетиторство зазвичай були чималі.
Канадська ситуація відрізняється від української, не всі задоволені якістю викладання у школах, малою кількістю домашніх завдань. Отже, батьки починають вважати, що репетиторство є необхідним для успішного вступу до вищих начальних закладів. Чи це насправді так?
Один з моїх канадських колег тривалий час працював у організації «JUMP Math», яка надає репетиторську допомогу школярам. Офіційно – успіх полягає в оригінальній методиці, спеціальних підручниках, досвідчених працівниках. Неофіційно – результат досягається завдяки зовсім іншим критеріям. «JUMP Math» є однією з небагатьох організацій, яка мала змогу отримати державні кошти на детальні дослідження самих себе, тож їх спостереження є цілком обґрунтованими й спираються на статистику власних клієнтів. Вони дійшли висновку, що спеціальні методики чи підручники не мають такого впливу, як регулярність занять. Саме цей чинник виявився запорукою найкращих результатів.
Вищезгадане дослідження підтвердило те, про що здогадувалися й в інших організаціях. Дехто й раніше стверджував, що переваги репетиторства – у його побічних ефектах, як-то у формуванні організаційних навичок. У «JUMP Math» з´ясували, що регулярність занять досягається завдяки організації процесу батьками: заплатили, дитина має відвідувати.
Альтернативою цих витрат грошей і часу може бути батьківська увага. Особливо батьки з вищою освітою могли б створити гарну конкуренцію репетиторам, насамперед, студентам перших курсів, які так заробляють собі додаток до стипендії чи на виплату кредитів за навчання. Інтернет-ресурси дозволять знайти досить цікаві методологічні сторінки для занять із дітьми. Подивіться, наприклад, безкоштовний сайт www.khanacademy.org Але ж бракує часу на заняття з дітьми, можуть поскаржитися батьки. Давайте цей час ефективно планувати. Якщо дитину не возити у центр міста до репетиторів та не чекати на неї, може з’явитися час на заняття вдома.
У процесі навчання все більшу роль відіграють не hard skills – суто знання математичних формул, а soft skills – вміння організувати свій навчальний процес, бути ефективним та продуктивним, раціонально використовувати час. Якщо ви запитаєте роботодавця, які навички цінуються більше, переважатиме відповідь про soft skills. Але уваги на їх розвиток приділяється значно менше. Іноді настільки мало, що випускник вищого навчального закладу не знає елементарного у професійному середовищі.
Інша проблема, з якою доводиться зустрічатися випускникам насамперед університетів, полягає у тому, що їх здобута освіта була не настільки прикладною, як того вимагає роботодавець. Довелося спостерігати досить цікаву тенденцію у Торонто, коли канадські випускники університетів беруть додаткові курси у коледжах. Важко уявити, щоби в Україні хтось діставав додаткове навчання у закладі більш низької акредитації, отже, чому так відбувається в Канаді?
Університетська освіта формує світогляд та допомагає приймати рішення насамперед на менеджерському рівні. Але більшість випускників має спочатку влаштуватися на більш низькі посади у службовій драбинці, аби пізніше досягти менеджерської позиції. Молоді після університетів бракує тактичних знань, а про стратегію в організації вже є кому подбати. За набуттям практичних навичок доводиться йти до коледжу. Там можуть навчити краще, що і як робити крок за кроком. А ось відповісти на стратегічні питання нерідко допомогає університетська освіта. Звичайно, більш практичних курсів в університетах та більш теоретичних курсів у коледжах стає дедалі більше, проте «золотої середини» у цьому компромісі все ще не знайдено.
Ці тенденції варто розуміти ще у школі. Можна витратити чимало зусиль, примушуючи дитину відвідувати численних репетиторів, а в результаті – все одно бути незадоволеними. Варто подумати над метою репетиторства та навчання: вступ до університету, успішна кар’єра чи формування особистості? Репетиторство має забезпечити високі бали при вступі до університету та отримання стипендій на оплату навчання. Іноді батьки очікують, що таким чином дитина потрапить на найвищі сходинки. Але для декого навчання у коледжі та відповідна праця можуть стати більш органічним шляхом до успіху.
Не репетиторство з окремих предметів, а розвиток soft skills має стати пріоритетом. Звичайна інформація з підручників втрачає актуальність досить швидко, технології змінюються ледь не щодня, а навички зберігаються надовго. Причина, чому діти можуть нічого не розуміти, полягає у відсутності навички навчатися. І одна з найважливіших навичок для дитини – навчитися вчитися. Вчитися, аби досягати мети. Вчитися на усі сто відсотків. Не вдалося щось вивчити? Саме тому, що ніколи не вчили, як вчитися. Для досягнення успіху у будь-якій дисципліні потрібно знати, як вчитися, власне вчитися, розуміти та контролювати. Вміння вчитися – це навики організувати процес, розбити завдання на дрібні кроки, вміння бачити логіку, знаходити цікаве , отримувати задоволення, а не просто механічно заучувати.
Якщо ви намагалися розв’язати проблему, а вона залишається, ви намагалися вирішити не ту проблему. Освіта потребує зараз кардинально нових підходів та стратегічного планування принаймні на наступні десять років. Отже, навчання протягом життя стає все актуальнішим.
Знаючи, що тема канадської освіти цікавить багатьох у нашій громаді, Новий Шлях запрошує
усіх небайдужих до її обговорення.
Share on Social Media
