Акомпаніатор Стівен Філкокс з Андреєю Людвіґ та Бенджаміном Батерфілдом після виступу. Світлина: Микола Сварник
Микола Сварник для НШ-УВ.
Art Song є настільки унікальним музичним жанром, що досі немає одностайної згоди щодо його класифікації. Одні називають його романсом, інші німецьким словом Lied. Однак уже багато років проєкт популяризації і, власне, професійного виконання української артистичної пісні живе і підкоряє серця публіки.
Цього разу черговий концерт проєкту Art Song відбувся безпосередньо перед першим концертом Оксани Линів та Іллі Овчаренка в концертному залі Roy Thompson Hall 16 листопада. Фактично, публіка просто прийшла раніше і отримала подвійну насолоду.
Цього разу в програмі були твори на музику композиторів минулого століття – Василя Барвінського, Ярослава Лопатинського, Миколи Лисенка, Остапа Нижанківського, Якова Степового, Станіслава Людкевича, Кирила Стеценка і одного сучасного – Мирослава Волинського у виконанні солістів Бенджаміна Батерфілда та Андреї Людвіґ. Слід відзначити, що обоє виконавців давно в проєкті Ukrainian Art Song, обоє були залучені до проведення минулорічної та цьогорічної літніх шкіл артистичної пісні. Ці літні школи були присвячені розучуванню, аранжуванню і запису величезної спадщини української артистичної пісні з участю професійних молодих виконавців, більшість із яких не мають українських коренів, а лише пристрасть до музики.
Теперішній концерт включав дев’ять шедеврів від названих композиторів. Ці пісні звичайно є не надто відомими чи популярним, за винятком деяких окремих. Вони мають свою характерну, дещо складнішу, композицію, інакшу від народної пісні чи від традиційних сучасних пісень з кількох куплетів із приспівом. Вони нагадують коротенькі оперні арії. Лише деяким з них судилось набути популярності, однак кожна з них є, поза сумнівом, своєрідним діамантом унікальної музичної культури.
Сьогодні, на хвилі «відкриття» багатогранної культури українського народу для світових сцен і медійних можливостей, українська артистична пісня отримує своїх поціновувачів. Завдяки багаторічним зусиллям самовідданої праці таких ініціаторок проєкту як Дарія Олійник, Леся Ткач, Мар’яна Запаринюк, Харитя Голод та багатьох інших артистичні пісні були відповідно задокументовані. Ноти, слова і всі атрибути цих вокальних творів були записані з відповідним акомпанементом, з транслітерацією латинськими літерами та перекладом англійською мовою для розуміння співаками, а одночасно для можливості виконання мовою оригіналу. На сьогодні, як стверджує веб-ресурс проєкту, понад 1000 пісень 26 українських композиторів удоступнені для прослуховування і виконання.
Багато з цих пісень дуже ніжні, делікатні, з характерними українськими демінітивами (ну, ви знаєте, – місяченько, що кидає яснесеньке проміння, освітлюючи дорогу до миленької дівчиноньки). І може в сучасному світі деякі з цих сюжетів звучать аж надто по-дитячому наївно, все ж слухаючи їх, хочеться полинути душею кудись у дитинство чи в молоді роки, де все було милим і спокійним. Сподіваймося, що настане день, коли делікатне звучання української пісні знов домінуватиме над звуками вибухів, сирен і прокльонів. Вірмо і наближаймо цей день.
This article is written under the Local Journalism Initiative agreement
Share on Social Media
