Микола Воротиленко
для НШ-УВ, Едмонтон
Вперше слово ленд-ліз я почув ще в далеких 70-тих роках. Тоді по центральному московському телебаченню була ціла серія передач про ленд-ліз для СРСР під час ІІ СВ від США та союзників. В тих телепрограмах, московські політики доводили, чому Радянський Союз не мусить розраховуватись за ленд-ліз. Потім ця тема зникла майже на 50 років. У 2022 році знову виникла тема ленд-лізу, але вже для України.
Вже більше року тема ленд-лізу присутня в ЗМІ України, в соціальних мережах та у взаємовідносинах між Україною і США. Конгрес США, 6 квітня 2022 року, з подачі двох сенаторів республіканців і потім двох демократів, переважною більшістю, 417 конгресменів – ЗА і лише 10 конгресменів – проти проголосував за ленд-ліз для України.
Подібна картина і в сенаті США. Тобто в обох палатах проголосували за Закон про Ленд-ліз для України. Закон проголосований та підписаний президентом Байденом 9 травня 2022 року. Але до написання цієї статті мене примусив сумнозвісний терорист Гіркін, який аналізуючи катастрофічні втрати військової техніки путінськими військами в Україні, в березні 2023 року заявив, що Москві потрібний ленд-ліз.
Коли в 2022 році був прийнятий в США Закон про ленд-ліз для України я розпитував своїх колег по роботі, деяких політиків і кандидатів в політику і на моє здивування, жоден з них не зміг відповісти що таке ленд-ліз.
Коротко про історію Ленд-лізу
Коли Гітлер, за допомоги Сталіна, в 1933 році прийшов до влади, то через декілька років, разом зі своїми союзниками, підкорив собі майже всю Європу. Останнім найбільш сильним його противником залишалась Англія. В 1939 році, після окупації Гітлером Польщі, президент Рузвельт переконав Конгрес США продавати зброю Англії та Франції за принципом «плати і сам забирай». Але прем’єр-міністр Черчилль розумів трагічність свого становища. На військову машину Гітлера працювала вся Європа.
Тому він в 1940 році звернувся до президента США Рузвельта про допомогу. Британія вже не мала можливостей купувати всю необхідну зброю і Черчилль попросив Рузвельта дати всю зброю і допомогу в борг або оренду. Після довгих вагань Конгрес США, 11 березня 1941 року, прийняв Закон про ленд-ліз (Lend-Lease Act). В Конгресі голосування було: 260 «за» і 161 «проти». В сенаті 60 – «за» і 31 – «проти». Тобто абсолютної підтримки не було.
Тут потрібно відмітити, що на початку ХХ століття в США існувала думка, що ми далеко від Європи і світу, і нас не мусить турбувати, що там відбувається. Проте США змушені були взяти участь у І СВ та ІІ СВ, і їхня роль була вирішальною.
Це був Акт, згідно якого США постачали до Англії озброєння, військову техніку, продукти харчування, медичне обладнання та медикаменти, різноманітні метали та продукти нафти та газу. Ця допомога давалась Англії, і всім іншим країнам антигітлерівської коаліції, які вважались важливими для захисту та безпеки самих США. Всі поставки відбувались безкоштовно, але після закінчення війни вся військова техніка мусила бути повернена, або оплачена за залишковою вартістю. Все, що було знищено, оплаті не підлягало.
Починаючі з кінця червня 1941 року, Сталін звертався до США та Англії з листами, в яких вимагав поставок військових матеріалів і техніки. При цьому він погрожував, що якщо не буде поставок, то СРСР не зможе продовжувати воювати з Гітлером.
7 листопада 1941 року Закон США про «Ленд-Ліз» почав діяти для СРСР згідно наступних принципів:
– всі розрахунки за поставлені матеріали будуть відбуватись після закінчення війни
– матеріали і техніка, які будуть знищені, оплаті не підлягають
– матеріали і техніка, які залишиться після війни і будуть придатні для використання для цивільних потреб, будуть оплачуватися не раніше, ніж через 5 років після закінчення війни, за принципом довгострокових кредитів
– перелік поставок за ленд-лізом визначався урядом СРСР в порядку необхідності
– згідно домовленостей, після закінчення війни вся уціліла техніка та озброєння мусила бути повернена до країн, які поставляли все це.
Як результат, частина автотехніки була повернена до США. Щоб не повертати озброєння, в СРСР частину військової техніки відправили на «металобрухт» як знищену.
Закон про ленд-ліз наділяв президента Рузвельта правом самому вирішувати і приймати рішення про постачання всього необхідного Англії, а пізніше Китаю, Франції, та ще приблизно сорока країнам. На момент прийняття Закону про ленд-ліз Радянський Союз був у гітлерівській коаліції, тому на нього цей Закон не розповсюджувався. Лише коли Гітлер напав на СРСР, Рузвельт з Черчилем пообіцяли Сталіну допомогу і долучили до програми ленд-лізу.
Але Конгрес не відразу погодився надавати допомогу Сталіну, оскільки Сталін раніше був у гітлерівській коаліції. Але Рузвельт пішов на хитрість і спочатку поставляв Сталіну все необхідне через Англію. В жовтні 1941 року в Москві відбулась конференція представників антигітлерівської коаліції, де відбулась домовленість про поставки озброєння Сталіну. Після конференції Лорд Брівенбрук писав Черчилю: «В результаті прийнятих рішень в Москві відбувся великий підйом морального духу».
В цілому США надали озброєння та різні матеріали на суму біля 50 мільярдів доларів в цінах 1941 року, або 700 мільярдів доларів в цінах 2021 року. В Радянський Союз було поставлено різних матеріалів на 13,2 мільярдів доларів (170 мільярдів в цінах 2021 року). Також США надали Москві безвідсотковий кредит на суму в один мільярд доларів в цінах 1941 року. Кредит мусив бути поверненим через п’ять років після закінчення війни.
На кінець війни США виставили Сталіну рахунок лише на 2,6 мільярда доларів. Тобто в п’ять разів менше від суми поставок. Але СРСР протягом багатьох десятків років відмовлявся виплачувати борг. Сталін заявив, що СРСР розплатився кров’ю своїх солдатів.
Лише в 1990 році М.Горбачов та Дж.Буш домовились, що СРСР виплатить 674 мільйона доларів до 2030 року. Пізніше вже РФ, як правонаступниця СРСР, виплатила повністю борг у 2006 році, але лише біля 7 відсотків від загальної суми допомоги по ленд-лізу.
Що отримав Радянський Союз по програмі ленд-лізу від США.
– 14,000 літаків
– 12,700 танків
– 44,000 автомобілів «джип»
– 375,883 вантажних автомобілів
– 8,071 тракторів
– 1,541,590 ковдр
– 331,066 літрів алкоголю
– 15,417,000 пар взуття
– 106,893 тон бавовни
– 2,670,000 тон нафтопродуктів
– 4,478,000 том продуктів харчування
– 1,981 локомотив
– 131,633 одиниць автоматичної зброї
– 127,000 тон пороху
– 345,735 тон вибухових речовин
– 123,150 тон тротилу
– 31,933 тони динаміту
– 802,000 тон кольорових металів
– 257,723,498 ґудзиків
– 608 військових кораблів
– 622,100 тон залізничних колій
– 11,075 вагонів
– 2,500,000 польових телефонів
– 2,000,000 км. телефонного кабелю
– 472,000,000 снарядів
– 1,5 мільярда патронів до стрілецької зброї
– 3,606,000 штук автомобільної гуми
– 794,100 тон зерна
– 664,600 тон м’ясних консервів
– 238,000 тон мороженого м’яса
– 602 тисяч тон тваринних жирів
– 38,100 металообробних верстатів
– 387,600 тон міді
– 2,800,000 тон сталі
– 328,100 тон алюмінію
– 470 тон кобальту
– 29 тон олова
– 903,000 детонаторів
– 35,170 мотоциклів
– 105 радіолокаторів
і багато чого іншого
В США був створений «Комітет допомоги росіянам у війні» (Russian War Relief), який зібрав різних добровільних датків на більш ніж 1,5 мільярда доларів. На ці гроші закуповувались ліки, медичне обладнання, одяг та продукти харчування. Такі самі комітети були створені по всьому світу.
Ленд-ліз до СРСР від Англії:
– 4292 танки
– 4270 різних літаків
– 5000 протитанкових гармат
– 472 мільйона снарядів
– 84 різних морських тральщиків
– 1100 вантажівок «Бедфорд»
– 103500 тон каучуку
– 8000 тон олова
– 13000 тон джуту
– 8000 тон свинцю
та багато чого іншого
Ленд-ліз до СРСР від Канади:
– всього 355 тисяч тон різних вантажів
– 1188 танків
– 842 бронетранспортери
– 827 тисяч снарядів
– 298 тисяч тон пшениці та борошна
– 1700 вантажівок «Додж» Т-110
– 9200 вантажівок «Додж» WF-32
– 1500 вантажівок “GM” С60
та багато чого іншого
В різних джерелах кількість поставок по ленд-лізу може трішки відрізнятись.
Як ми бачимо, США та їхні союзники зуміли в короткий час організувати виробництво тисяч літаків, танків, різноманітних човнів, вагонів і багато іншого озброєння та матеріалів. Тепер, після року війни в Україні, західний світ та США, які володіють найсучаснішими технологіями та найкращим виробництвом у світі не здатні налагодити випуск необхідної кількості озброєння навіть для себе, не говорячи про поставки в Україну. Чому? Це окрема велика тема.
Другий раз такий Закон про ленд-ліз був прийнятий в 1972 році під час війни між арабами і Ізраїлем. Тоді президент Ніксон відразу підписав Закон і на другий день сотні літаків «Геркулесів» полетіли зі зброєю в Ізраїль. Це в тій війні врятувало Ізраїль. Тепер на території Ізріїлю знаходяться військові склади США, якими Ізраїль може негайно скористатись на випадок необхідності. До речі тепер Україна почала отримувати якесь озброєння з цих складів в Ізраїлі.
Третій раз закон про ленд-ліз був прийнятий відносно України в 2022 році. Але він як не працював, так і не працює. Чому? Про це поговоримо пізніше.
Коли я намагався пояснювати, що таке ленд-ліз, то розумів, що все одно не всі розуміли, що це таке.
Тому, щоб не вдаватись у великі та складні політичні дискусії та фінансову термінологію, я ще пояснюю це на простому і зрозумілому прикладі.
Варіант перший
Уявімо, що весною ви приїздите на свою дачу і починаєте свій літній сезон. До вас підходить ваш сусід по дачі і жаліється, що його насос для подачі води на грядки зламався і він не має грошей купити новий. Ви згадуєте, що в минулому році ви купили собі новий насос, а старий десь лежить в гаражі. Ви говорите, що ви маєте старий насос і можете йому дати покористуватись на літо. Ви йому говорите, ‘купиш собі новий, поверни мені мій старий, або поверни в кінці літа’. А якщо зламається, то просто викинь його. Це і є ленд-ліз. Тобто ви даєте покористуватись сусіду тим, що вже маєте і це вам нічого не коштує.
Те ж саме, якщо ваш сусід потребує газонокосилку, але грошей він не має. Ви можете йому позичити вашу стару. Коли ми купили свій будинок, мій сусід пан Степан Романюк дав мені тимчасово покористуватись його старою травокосилкою. Коли я купив собі нову, то повернув йому його стару. Це і є найпростішим прикладом лендлізу.
Варіант другий
Знову уявімо, що весною ви приїздите на свою дачу і починаєте свій літній сезон. До вас підходить ваш сусід по дачі і жаліється, що його насос для подачі води на грядки зламався і він не має грошей купити новий. Але це вже ваш рідний брат. Ви знаєте, що він не працює, грошей не має і ви вирішили своєму братові купити новий насос за свої кошти. Але тут у вас виникають проблеми з вашою дружиною, бо такі витрати не входили в її плани і у ваш сімейний бюджет. Ви можете купити, але скандал в родині буде гарантований. Це те, що робить тепер Байден і демократи в питанні допомоги Україні. Не постачаючи вже виготовлене і списане озброєння Україні, а виділяючі їй гроші, які закладаються в бюджет США, Байден і його адміністрація налаштовують жителів США проти України. В самих США фінансове становище також важке. Як результат, якщо на початку агресії допомогу Україні підтримували більше 50 відсотків жителів США, то тепер в межах 20-30 відсотків. Також в ЗМІ в США проводиться сильна антиукраїнська дезінформація. Складається враження, що Байден і демократи навмисне це роблять. Чому так, поговоримо пізніше.
Далі буде.
Share on Social Media
