Галина Костюк для Нового Шляху, Торонто.
Нещодавно відбулася чергова лекція Наукового Товариства Шевченка в Канаді у приміщенні Канадсько-Української Мистецької Фундації. Це була доповідь професора Олександра Романка на тему “Як аналіз даних і штучний інтелект трансформують наше життя”. Перед початком лекції пан Микола Держко сказав про початок нової еволюції у структурі нашої цивілізації та численні наслідки цього розвитку. Представив доповідача пан Олесь Дольницький. Він розповів, що професор О. Романко – відомий науковий та громадський діяч, який здобув ступінь бакалавра з інженерії у Сумах і маґістра економіки у Карловому університеті; у 2010 р. захистив дисертацію в університеті МакМастер у Гамільтоні. Пан Романко є професором Торонтського та Українського Католицького університетів, доцентом університету МакМастер та Київського інституту економіки. Протягом 1998-2012 років працював у канадських, чеських та українських компаніях аналітиком систем та керівником проектів. Останні шість років проф. Романко працює старшим аналітиком у компанії IBM у Торонто, має сімнадцять наукових праць та патентів, а також численні нагороди у Чехії та Канаді. З 2016-го року проф. Романко є членом правління КУК-Торонто.
Свій виступ доповідач розпочав пропозицією поговорити, як штучний інтелект упливає на наше життя. Він зупинився на головних етапах розвитку компанії ІВМ. У 20-х роках минулого століття ІВМ розробила перфокарти – перший засіб зберігання інформації, і завдяки перфокартам в 40-х роках стала можливою система соціального страхування. У 60-70-х роках перфокарти були замінені магнітними носіями – жорсткими дисками. Над цим працював українець з Америки Любомир Романків – батько жорсткого диску. Зараз аналітика – одна з найперспективніших професій. Harvard Business Review назвала роботу науковця аналітичних даних найсексуальнішою роботою ХХІ-го століття. Аналіз даних, штучний інтелект, алґоритми – це процес отримання і розуміння даних і на основі цього розуміння – впровадження рішень у життя, які дозволяють досягнути поліпшень.
Аналітика є трьох видів: описова – що відбулося в минулому; передбачальна – що буде у майбутньому та приписувальна – що ми треба робити для досягнення певної мети. Аналіз даних може бути дуже простим, коли не використовується жодних алґоритмів. До 1981-го р. авто “Формула” їздили на жорсткій ґумі. Хтось помітив, що при використанні м’якої ґуми швидкість збільшується. Та м’яка ґума швидко стирається, її треба міняти. Спочатку на зміну треба було 7-8 секунд, а тепер 5 осіб змінюють її за 2 секунди.
Наступний вид аналізу – це використання алґоритмів, які існували в минулому, для нових аплікацій. Зараз працює алґоритм найкоротшого шляху, розроблений у 1956-му році. Тепер він працює у всіх GPS і може вирахувати шлях, який є найкращим, найтихішим, найщасливішим. Є також складні алґоритми. У фільмі “Moneyball” генеральний менеджер наймав гравців, які були недооцінені, і зібрав найкращу команду. Тепер усі використовують спортивну аналітику. Фільм “Minority Report” – про штучний інтелект, демонструє можливості передбачення правопорушень.
Чому ми зараз можемо аналізувати дані, а раніше це було складно? Колись їх було дорого збирати і зберігати. Тепер люди роблять фото і завантажують їх у соц-мережі. Ми можемо їх аналізувати і знати, що і де відбувається. Можна передбачити, в якому районі міста може статися правопорушення і запобігти тому. Одна журналістка дослідила, наскільки від примірочної залежить, чи куплять той чи інший товар. Її висновок – освітлення і колір є вирішальними факторами.
Компанія Google почалася з двох людей, які працювали у Стратсфордському університеті. Вони зрозуміли важливість веб-сторінки. Як Google аранжує результати пошуку? Це один з алґоритмів, який змінив історію людства. Була знайдена методологія, яка резонувала з людьми, змінила наше життя. Штучний інтелект – набір алґоритмів, який нам дозволяє зрозуміти текстову інформацію. Його можна використовувати у медицині – допомогти лікарям приймати рішення. У майбутньому багато рішень буде прийматися людьми на основі додаткової інформації, алґоритмів.
Кажуть, що настане день, коли штучний інтелект буде розумнішим від людини. Інші вважають, що їх не можна порівнювати. Це велика дискусія. Тепер усі компанії використовують аналітику. Вона стає більш персоналізованою, дає відповіді на такі запитання, як скільки займатися спортом, що їсти, а згодом застосовуватиметься в таких аспектах життя, як коли виходити заміж, як знайти кращого партнера, ніж є зараз. Є складніші алґоритми, які працюють на веб-сайтах знайомств.
Найдавнішим зразком візуальної аналітики є 150-річна мапа походу Наполеона на Москву. Дивлячись на неї, можна зрозуміти історію кампанії Наполеона, не читаючи тексту.
Використовується також сrowd-sourced analytics. Компанія Bellingcat на основі даних із соціальних мереж робить цікаву аналітичну інформацію про війну Росії з Україною. В Росії існує чотири види медалей, які дають за участь у бойових діях. Вони всі пронумеровані по порядку. Багато хто виставляє на інтернет інформацію про медалі і посвідчення до них. За цими та іншими нагородами було зроблено висновок, що між 2014 і 2016 роками щонайменше десять тисяч російських військових воювали на сході України.
В Україні зараз можна вчити аналітику даних через портал Prometeus, на якому вже 23 тисячі слухачів. Олександр Романко зокрема розробляє курси аналітики для Prometeus. Є маґістерська програма з аналізу даних в Українському Католицькому Університеті, яка відкрилася цього року. Команда з чотирьох студентів проф. Романка минулого року узяла участь у змаганні в Канаді і зайняла третє місце. Минулого року Олександр Романко організував дводенний безкоштовний курс у Києві, Data science course in Ukraine. Курс відвідало вісімсот слухачів. Спонсорами виступили IBM та Наукове Товариство Шевченка.
Під час лекції Олександр Романко розповів про свою благочинну та іншу діяльність в Україні. Стартап, з яким співпрацює проф. Романко, називається CourseYard. Цей стартап запустив спільний проект з Міністерством освіти України, який дозволить дітям в Україні читати електронні книги. Діти з вадами зору зможуть слухати книги, вчитися. Також Олександр зараз бере участь у створенні електронної книги про еміграцію українців до Канади, працює над аналітикою, яка дозволить зробити навчання персоналізованим. Проф. Романко сказав, що спілкується в Україні з освітянами, і вони вважають, що діти можуть почати вчитися з 4-5-ти років, і добре, коли вони мають свої власні електронні пристрої.
Доповідач також розповів про канадсько-український дослідницький проект Mitacs Globalink, про те, що він два роки лобіював, щоб Україну долучили до цього проекту. Ці зусилля нарешті увінчались успіхом. Студенти для участі у цьому проекті відбираються на конкурсній основі. Shevchenko Foundation буде спонсорувати участь десяти студентів у цьому проекті.
Професор О. Романко виклав дуже складну тему доступно і захоплююче. Наостанок він розповів про аналіх даних у галузі інвестицій, відповів на численні запитання. Доповідь викликала великий інтерес і мала величезний успіх.
Share on Social Media
