Юлія Скарлат
Для НШ-УВ, Київ
В Україні триває вступна кампанія-2023: 5 червня стартувала основна сесія національного мультипредметного тесту (НМТ) — комп’ютерного онлайн-тесту, що складається з трьох блоків: українська мова, математика та історія України. Цей новий формат став логічною заміною Зовнішнього незалежного оцінювання.
За останні три роки формат початкової, середньої та вищої освіти у країні зазнав значних трансформацій. Все розпочалося з пандемії коронавірусу, коли навчальним закладам у короткі строки довелось налагодити процес дистанційного навчання. Повномасштабне вторгнення Росії на територію України у лютому 2022 року, масовані ракетні обстріли українських міст та проблеми з постачанням електроенергії тільки закріпили дистанційний формат як невіддільну складову освітнього процесу.
Сьогодні школа повинна оперативно пристосовуватися до індивідуальних потреб учнів, адаптовувати свою діяльність до викликів, пов’язаних із безпекою, воєнним станом, вимушеним переміщенням громадян на безпечні території, руйнуваннями інфраструктури тощо. Станом на квітень цього року, понад 4,1 тис. шкіл України змогли запровадити очне навчання, 4,5 тис. – навчаються за змішаною формою, а у 4,2 тис. закладах триває “дистанційка”. Форма організації освітнього процесу напряму залежить від безпекової ситуації в регіоні.
У Державній службі якості освіти виділяють 4 основні моделі змішаного навчання, які зараз діють в Україні. Перша – ротаційна модель: суть полягає у чергуванні учнів у школі, а для кожного школяра – поперемінне навчання онлайн та офлайн. Такий формат найчастіше зустрічається в українських школах. Частину матеріалу вчителі можуть залишати на самостійне опрацювання, а під час зустрічей проводити обговорення та розгляд дискусійних питань.
Друга модель – гнучка: її найчастіше використовують заклади, де переважає “дистанційка”. Учитель виступає інструктором, який координує діяльність учнів та надає консультації, очно та онлайн. Діти навчаються за індивідуальними графіками або за загальним розкладом.
Окрім цих двох, існують ще особисто орієнтована модель та модель збагаченого віртуального середовища. Перша цілком спирається на індивідуальні графіки, які доповнюють зовнішніми онлайн-ресурсами, друга – переважно на онлайн-програми із можливістю підсумкових зустрічей з викладачем.
Право вирішувати, де та за якою формою навчатиметься їхня дитина, отримали також і батьки. Адже кожен із варіантів має свої плюси та мінуси: скажімо, при віддаленому форматі складніше організувати робочий процес та прослідкувати за “добросовісністю” виконання завдань, а ще дитина втрачає розвиток комунікабельності та вміння взаємодіяти у соціумі. Очне відвідування постійно переривають сигнали повітряної тривоги: минулого року українські дітки сумарно провели в укриттях понад 900 годин.
Разом із системою освіти в Україні трансформувалась і вступна кампанія. Вже другий рік поспіль абітурієнти складають НМТ – дещо спрощену альтернативу зовнішньому незалежному оцінюванню. Комп’ютерне онлайн-тестування проводиться у дві сесії: основна проходить з 5 до 23 червня, додаткова – з 11 до 24 липня. Іспит передбачатиме два обов’язкові предмети: українську мову і математику. Третій предмет вступник може обрати самостійно – історія України, іноземна мова, біологія, фізика чи хімія. На виконання завдань абітурієнти матимуть 180 хвилин, вони також зможуть самі розподіляти час між блоками. Результати стануть відомі учасникам одразу після завершення тесту.
Кількість балів, отриманих під час виконання завдань НМТ, переведуть у результати тестування за шкалою 100–200. Аби вступити до обраного ВНЗ, абітурієнту треба набрати не менше 10% від загальної кількості балів за виконання кожного з трьох блоків НМТ. Водночас у вступній кампанії 2023 року не використовуватимуть середні бали раніше здобутих документів про освіту та сільський коефіцієнт. Але важливими будуть регіональний і галузевий коефіцієнти для вступників, які подають документи не в університети Києва.
Можливість здобувати вищу освіту в Україні є і у тих випускників, що залишили територію України внаслідок воєнних дій. За останніми даними, нині за кордоном перебувають понад 500 тис. українських дітей-переселенців різного віку. Більшість із них поєднують навчання у школах країн ЄС та в українських закладах освіти.
Для складання НМТ за кордоном у навчальних закладах теж обладнають спеціальні комп’ютерні аудиторії, аналогічні до тих, що є в Україні. Цьогоріч тимчасові екзаменаційні центри функціонуватимуть у таких країнах: Австрія, Азербайджан, Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Грузія, Данія, Естонія, Ірландія, Іспанія, Італія, Канада, Латвія, Литва, Люксембург, Молдова, Нідерланди, Німеччина, Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Туреччина, США, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія та Швеція.
У Центрі оцінювання якості освіти зазначають, що попри розширення географії для проходження оцінювання, кількість місць у центрах складання НМТ обмежена.
“У разі вичерпання місць у певному місті воно стане недоступним для вибору. Зважайте на те, що в деяких містах та країнах тестування буде проведено лише під час додаткової сесії”, – попереджали в УЦОЯО.
Бажання складати тестування у тимчасових екзаменаційних центрах, які будуть створені в Україні, виявили 169 573 особи, за кордоном – 18 364.
Для порівняння, у 2022 році на національний мультипредметний тест (НМТ), який тоді провели вперше замість ЗНО, реєструвалось 229 тисяч учасників. З них – 201 089 людей виявили бажання складати тест в Україні, а 27 944 – у 23 країнах Європи. Щодо загальних даних по абітурієнтах до повномасштабного вторгнення – у 2021 році на ЗНО реєструвалися близько 390 тисяч осіб.
Незважаючи на те, що загальна кількість абітурієнтів цього року значно нижча, цифри свідчать про те, що частина українських переселенців все ж планує повернутися та здобувати вищу освіту на Батьківщині.
Share on Social Media
