Дитяча сторінка

Почитайте з дітьми

КАЗКА про ОСІНЬ

Давно це було, у краї щасливім та квітучім. Ніколи не було там холодно, ніхто не сумував і не журився. Правив цим краєм цар, що мав одну доньку — царівну Осінь. Росла вона стрункою та гарною: мала коси, як золото, очі — як синє небо. Коли виповнилося їй вісімнадцять років, посватався до неї славний лицар Вересень.

Погодилась Осінь, бо припав їй до серця цей юнак. Лише висловила бажання, щоб приніс він весільний подарунок — перли заморські. Вирушив лицар у путь-дорогу, а царівна взялась до роботи — гаптувати вбрання весільне. Була вона вмілою та спритною — і за якийсь тиждень вигаптувала і фату, і сукню. Одного дня сиділа вона біля вікна світлиці. Раптом бачить: вершник скаче до палацу. То був чаклун Жовтень. Під’їхав, гарцюючи, до вікна й вітається:

— Здрастуй, царівно Осінь! Почув я про твою красу незрівнянну, і от я біля твоїх ніг. Прошу тебе, будь моєю дружиною! Привіз я весільні подарунки: парчу золоту і корали багряні.

Промовляє Жовтень, а водночас чарує, чарує — та й зачарував царівну Осінь. Забула вона свого нареченого і дала згоду бути Жовтневі за дружину. Вже й день весілля з ним призначила.

От і настав цей день. З усіх усюд з’їхалися гості. Лине музика, пісні величальні. Веселяться гості, танцюють, співають. Саме в цей час Вересень повернувся з весільним дарунком. Зупинив коня й питає в людей:

— Що це святкують?

— Наша царівна Осінь за Жовтня заміж іде!

Побачила царівна Осінь, що небо затягло хмарами, визирнула у вікно — а там у траві перли розсипані. Вмить згадала вона про нареченого свого і зрозуміла, що була зачарованою. У гніві кинулась до Жовтня:

— Геть звідси, підступний! Хотів ти мене обдурити, так знай: не потрібен мені ні ти, ні твої подарунки!

Зажурилася Осінь, засумувала, але що ж робити? Пішла вона до мудрого Листопада за порадою, а той і каже:

— Не зможеш ти повернути назавжди свого синьоокого ласкавого Вересня, бо сильні чари має Жовтень. Проте позбався його подарунків, і тоді через рік прийде твій коханий. Однак лише на місяць.

Так і зробила Осінь. Кинула шовки золоті, корали багряні, підхопив їх вітер та поніс. Зачепились дарунки Жовтня за гілки дерев — і стали ті золотисто-багряними, але сумною була їхня краса.

Багато води спливло з тих часів. Бачили ви, як щороку, наприкінці вересня, вкривається земля сріблястою памороззю? То Вересень дарунки свої Осені приніс. Потім знову чаклує Жовтень: золото і корали — свої принади — по деревах розкидає. Плаче, тужить Осінь за своїм втраченим нареченим, і втішає її мудрий сивий Листопад.

---

Факти історії:

Що треба знати про День Гідності та Свободи

День Гідності та Свободи — свято в Україні, що відзначається щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Головні факти про День Гідності та Свободи.

1. Це свято є наступником Дня Свободи, запровадженого у 2005 році указом тодішнього президента Віктора Ющенка до початку Помаранчевої революції. Його скасував 30 грудня 2011 року Віктор Янукович та об’єднав у Свято Соборності та Свободи України.
2. День Гідності і Свободи встановлений указом п’ятого президента Петра Порошенка від 13 листопада 2014 року.
3. Євромайдан тривав 93 дні – розпочався 21 листопада 2013 року після рішення тодішньої влади припинити підготовку до асоціації України з ЄС та завершився 22 лютого 2014-го.
4. 24 листопада хвиля масових протестів прокотилася всією країною, а на Майдані відбувся мітинг опозиції, який зібрав до 150 тис. осіб.
5. У ніч проти 30 листопада силовики розігнали мітингувальників, жорстоко побивши студентів. Ці події стали переломним моментом у протестах, змістивши акцент із проєвропейського на антиурядовий.
6. 1 грудня, після силового розгону студентів, вже близько півмільйона українців зібралися на Всеукраїнське віче. Міліція, яка заблокувала напередодні підступи до Майдану Незалежності, змушена була відступити.
7. Протистояння на Майдані з мирної фази перейшли в силову 19 січня, коли обурені ухваленням 16 січня так званих диктаторських законів мітингувальники пішли багатотисячною колоною до Верховної Ради. Вони закидали силовиків бруківкою, фаєрами і коктейлями Молотова. Беркут використовував проти демонстрантів шумові гранати, гумові кулі і водомет.
8. 22 січня на Майдані загинули перші активісти – вірменин Сергій Нігоян та білорус Михайло Жизневський.
9. У найкровопролитніший період Революції Гідності (18-21 лютого 2014 року) у протистояннях з силовиками загинули понад 100 учасників протесту. Їх згодом назвали Небесною Сотнею.
10. Віктор Янукович у ніч проти 22 лютого 2014 року втік з України, а Верховна Рада того ж дня ухвалила постанову про усунення його з посади президента.

https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20201121-shho-treba-znaty-pro-den-gidnosti-ta-svobody-10-golovnyh-faktiv/

---

Сторінку підготувала
Оксана Левицька
Комітет Рідного шкільництва Дирекції УНО Канади

Друкується за підтримки
Фундації УНО

Share on Social Media