Олег Лесюк з сертифікатом від Шевченківської Фундації. Світлини: Микола Сварник
Микола Сварник Для НШ-УВ.
Побутує думка, що успіхи митців вимірюються кількістю виставок і престижністю премій. Звісно, від премії ніхто не відмовиться, але за зовнішнім успіхом стоїть наполеглива праця. «Радість творчості» на практиці часто стикається з технічними обмеженнями, а то й з банальною відсутністю відповідних матеріалів та інструментів. Це особливо стосується митців, які приїхали до Канади в часі війни, залишивши на батьківщині, а часто навіть втративши свої творчі майстерні, а з ними й фарби, й пензлі, і полотна.
Ініціатива Канадсько-української мистецької фундації, оголошена і здійснена 5 липня 2023 року, полягала в наданні грошових сертифікатів для новоприбулих митців на придбання фарб та інших матеріалів вартістю $100 кожному, отриманих завдяки фінансуванню спеціального гранту від Шевченківської фундації та Фундації родини Темертеїв. Це небагато, але надана допомога має сприяти новоприбулим мистцям хоча б частково повернутись до творчої роботи в нових умовах.
Олег Лесюк, вручаючи грошові сертифікати новоприбулим митцям, нагадав про давнішу зустріч рік тому, коли багато новоприбулих щойно приїхали і ще не дуже орієнтувались у діаспорних обставинах. Якраз тодішня зустріч і пізніша виставка відкрила співпрацю «давнішого» покоління УСОМ та КУМФ з когортою новоприбулих митців.
Юрій Клюфас також повернувся до іншої події, а саме презентації символічної картини представника Перших Націй Браяна Вабуса, подарованої українській громаді, про яку вже писало наше видання. Про символізм картини коротко нагадала Христина Кудрик, перелічивши всі сім дідівських чеснот: Повагу, Любов, Хоробрість, Правдивість, Честь, Мудрість і Скромність, які споконвіку належать українському народові, і які неможливо відібрати чи знищити ніякими тортурами, вбивствами мирних мешканців, руйнуванням жител та відбиранням дітей, чим викликала теплу реакцію присутніх.
На зустрічі коротко виступив Юрій Онух, який у своїй тривалій кар’єрі займавася перформенсом, був куратором різних галерей та виставок у Польші, Україні, Сполучених Штатах та інших країнах, був фактично першовідкривачем численних молодих талантів. Пан Онух привернув увагу не лише своєю оригінальною сорочкою в узорах Марії Примаченко, але й закликом використовувати сьогоднішній момент «15 хвилин слави» для української культури в світі та не зупинятися в своїй творчості.
Загальну уваги привернув також виступ Президентки ради Інституту св. Володимира Алли Шкляр, яка розказала про плани реконструкції та розширення будови Інституту та закликала мистецьку громаду, згуртовану довкола КУМФу і УСОМ, доєднатись до майбутньої розширеної установи, де буде достатньо місця не лише для гуртожитку, музею, бібліотеки та документаційного центру, як зараз, але й для нової розширеної художньої галереї у престижному центральному районі Торонто, що може дати нову і цікаву перспективу майбутній діяльності мистецької громади. Може ця пропозиція й не була новиною для когось із присутніх, але для мене вона прозвучала досить революційно і заманливо. Слід сказати, що коментарі та реакції присутніх були лише позитивні, заперечень ніхто не висловив. Алла Шкляр підкреслила, що в Інституті зараз є численна молодь з Києво-Могилянської академії, яка зацікавлена перспективами розвитку, і закликала інших також долучитись і разом будувати майбутню спільну структуру. Ця пропозиція, висловлена емоційним і щирим тоном, викликала аплодисменти присутніх. Алла Шкляр запросила всіх відвідати у жовтні місяці святкування 60-ліття Інституту, де продовжити розмову про майбутню спільну мистецьку установу в стінах Інституту св. Володимира.
На зустрічі була представлена книга авторів Валентина Соколовського і Дмитра Горбачова, видана Віктором Бихуном «Мистецтво Світу. Внесок України», яку представили Юрій Клюфас та Марко Стех, а потім відеозв’язком з Києва і сам видавець Віктор Бихун. Ваговита книга з чудовими ілюстраціями в цей час ходила по руках і викликала жваве зацікавлення.
Гості оглядають книжку Валентина Соколовського і Дмитра Горбачова «Мистецтво Світу. Внесок України»
Також присутні вшанували хвилиною мовчання пам’ять письменниці і розслідувачки російських військових злочинів Вікторії Амеліної, вбитої напередодні російською ракетою в Краматорську.
Попри те, що ми живемо в непростий і навіть жахливий час, втішає, що наша громада не лише допомагає своїм новим членам у їхніх потребах, але й будує перспективи, які, ймовірно, будуть давати плоди не одне десятиліття в майбутньому.
This article is written under the Local Journalism Initiative agreement
Share on Social Media
