Над ватрою постаті юні, хлоп’ячі,
Заслухані в золото слів, що лились…
Так я пам’ятаю юнака Андрія з пластового табору в Сіба Біч, біля Едмонтону. Він був улюбленим «братчиком» і працьовитим членом таборової команди.
Немає в житті родичів нічого більш болючого, як хоронити свою дитину. Така доля судилася нашим дорогим друзям Яркові та Соні Скрипник, які з великим болем в серці попрощалися зі своїм старшим сином Андрієм.
Народився Андрій 5 грудня 1954 р. в Едмонтоні, вихований в українському оточенні Реджайни і Едмонтону, внук сл. п. Патріярха Мстислава і родич сл. п. Симона Петлюри.
Андрій мав щасливе, безжурне дитинство. Від молодих літ вчився грати на фортепіано, був членом канадських скаутів і українського Пласту. Тут він «син сонця і весни», «друг Матері Природи», виробив любов до свобідного способу життя. Бажаючи жити в теплім кліматі під відкритим небом, Андрій в молодому віці залишив холодний Едмонтон і переселився до Британської Колумбії. Там на острові Salt Spring він прожив майже 40 років. Андрій захоплювався морем – жив на човні, рибалив, працював на «water-taxi», яким перевозив дітей до школи, і працював як будівничий на острові. Дуже любив мотоцикл «Harley-Davidson», на якім обїхав Канаду і Америку.
Однак, що найбільше памятається про Андрія, є «його доброзичливість, радість до життя, любов до приятелів і вмілість не згадувати прикрощів», як сказав його батько Ярко. На острові Андрій знайшов багато однодумців, з якими спілкувався і які сердечно його згадують.
Упокоївся Андрій 1-го березня 2017 р. в місті Ganges, Salt Spring Island, British Columbia, де і відбувся його похорон. Залишив Андрій у смутку батьків Ярка і Соню, сестру Ксеню з чоловіком Іваном Бубель, брата Остапа з жінкою Мартою, з їхніми дітьми. В Едмонтоні ті, що знали його, згадують як життєрадісну і привітну людину.
Нема того, за ким сумують доли
Кого виспівують вітри.
Шуміть смереки, плачте хмари,
Як пух, о земле, будь легка.
О. Олесь
Вічна йому пам'ять!
З пошаною, пл. сен. О. Логвиненко
Share on Social Media
