Вадим Красноокий про дорогу на Захід і про фантастичне відродження української пісні

пісні
Роман Бутенко і Вадим Красноокий

Новий Шлях.

Любителі української музики вже мабуть помітили, що лідер гурту Mad Heads Вадим Красноокий тепер багато часу проводить у Канаді. На запитання Нового Шляху, чи він переїхав до Канади, Вадим сказав: “Я сам не знаю, як відповісти. Бо в артистів ПМЖ в гастрольному транспорті. Навіть живучи в Києві, я не міг сказати точно, що я там мешкав постійно, тому що був постійно в русі”. Вадим зараз планує нові проекти, які допоможуть українським музикантам вийти на світову сцену. Як відзначив Вадим, досі лише нечисленні співаки українського походження, такі як Люба і, частково, Квітка Цісик, досягали успіху у музичній індустрії Північної Америки: “Це при тому, що українські таланти мають абсолютно світовий потенціал. А українська мелодика, українська культура – це потужні речі, які можуть дати цікаві паростки в світовому масштабі”.

Але на сьогоднішній день в Україні зробити проект, який би став відомим на весь світ, неможливо, вважає Вадим: “Це може бути якесь виключення, диво, тому що зараз український шоу-бізнес занадто слабкий. Раніше українські таланти, які хотіли досягти чогось більшого, їхали в Москву. Більшість з них ставали російськими зірками, деякі поверталися, треба їм віддати належне, а деякі виключення, такі як Вакарчук, зуміли зробити україномовну пісню популярною в Росії. Але тепер наші таланти туди вже не рухаються, бо в Україні кардинально змінилась ситуація зі сприйняттям російської культури. Зараз Україні треба інтегруватися в західну культуру, частину якої вона є. І от я хочу протоптати доріжку українцям у світовий шоу-бізнес”.

Якою мовою українці зможуть завоювати світовий шоу-бізнес, англійською чи українською? Вадим вважає, що українські співаки, які співатимуть англійською, все одно залишатимуться українськими співаками: “Всі знають, що Селін Діон – франкомовна, що ABBA – це шведи, а The Scorpions – німці. Крім того, АВВА співали частину пісень шведською мовою. Українські співаки, я вважаю, повинні співати також іншими мовами – іспанською, італійською, тому що мови – це музичні інструменти, вони по-різному звучать”.

За останні роки українці два рази вигравали конкурс Євробачення і кілька разів займали там високі місця. Як склалась світова кар’єра після цього конкурсу у Руслани і Джамали, які є співачками світового рівня? Вадим: “Руслані треба віддати належне, вона одна з тих артисток, які принаймні шукали вихід у світовий шоу-бізнес. Вона робила англомовні пісні, її музика видавалася в різних країнах, до неї був певний інтерес. Можливо не такий великий, як нам би хотілося. Їй треба і далі працювати в цьому напрямку, а нашим артистам треба робити висновки, що вона робила не так, чому воно не спрацювало? Тому що вихід у світовий шоу-бізнес – це справа не однієї людини, це справа глобальна. Ми в Україні сприймаємо Євробачення як якийсь чемпіонат Європи з музики. А насправді до цього конкурсу в східноєвропейських країнах інтерес набагато більший, ніж в західноєвропейських. Тобто, це не єдиний і можливо не найбільш ефективний шлях виходу на ринок. Із всіх переможців Євробачення за всі його роки лише двоє зробили світову кар’єру – це АВВА і Селін Діон, які, я думаю, і без Євробачення цю кар’єру зробили б. А для Америки Євробачення взагалі нічого не означає. Тобто треба шукати також інші шляхи”.

Внутрі України становище української пісні в останній час покращилось, відзначив Вадим, внаслідок введення квот на україномовний продукт: “Закон працює, що для України навіть дивно. Я думаю це відбувається тому, що цю тему активно підтримує українська молодь. Громадські організації, які лобіювали Закон, “душили” депутатів, щоб ті проголосували за нього, зараз контролюють ефіри. І коли якась радіостанція не виконує цей закон, у Інтернеті піднімається така хвиля обурення, що станції не ризикують це робити. Я був в Україні за місяць до того, як закон увійшов у силу, і там в ефірі реально було 5% українських пісень, як і за Януковича. І от пройшов місяць, я вмикаю радіо і чую україномовні пісні на хвилях, де їх раніше ніколи не було. Вони знайшли, що поставити, і ефір не став гіршим від того. Тепер люди почули, скільки тої української музики в Україні створено за всі часи. У даний час українці переживають для себе відкриття цілих пластів своєї культури, які раніше існували паралельно з ними. Я зараз вперше чую від знайомих російськомовних артистів, “нам радіостанції кажуть, несіть пісні українською”. Такого ніколи не було. Це фантастично”.

Вадим Красноокий як продюсер

В якості продюсера, Вадим Красноокий зараз займається просуванням молодого виконавця Романа Бутенка. Ромі – лише 15 років, він народився в Канаді, а його батьки родом зі Львівської області, м. Яворів. Зараз навчається у школі мистецтв Cawthra Park у Місісазі на вокальній програмі, вчиться також грі на гітарі і фортепіано, танцює в ансамблі “Україна”.

У Роми – пісенна родина. Його тато любить писати пісні, а пару років тому Рома і собі почав писати пісні, англійською мовою: “Одного дня я попросив тата написати вірша, мені дуже сподобалось, я взяв ті слова, поклав на мелодію і написав свою першу українську пісню”. Якраз в той самий час Рома познайомився з Вадимом, який допоміг йому записати цю пісню, “Я покохав тебе”, і просунути її в Україні. За перший тиждень радіо-ротацій пісня вийшла близько тисячі разів на різних хвилях.

Вадим сказав, що Роман, будучи одночасно українцем і канадцем, може вільно створювати і співати пісні українською і англійською мовами, без жодного акценту: “Він буде конкурувати з найкращими представниками канадської сцени. Я думаю, що це один з тих наших талантів, які можуть дуже позитивно вплинути на сприйняття української культури у світі”.

Що Вадим побачив у Ромі? Вадим Красноокий: “Спершу почув. Він має цікавий характерний голос, артистизм. Його зовнішність цілком така, яка потрібна для сцени. Він дуже музичний – коли ми почали готуватися до запису тої першої пісні, він мене постійно дивував, бо це для нього був перший професійний запис на студії, а він працював, як дорослий професіонал. Так не всі професійні дорослі артисти працюють у студії, як він це робив, – суто інтуїтивно. Рома – інструменталіст, вокаліст і автор пісень, він навіть може сам собі кліп зняти”.

Роман бачить своє майбутнє в музиці – “Я завжди хотів бути співаком, це моя мрія з дитинства”. Він вчив вокал на практиці з дитинства: “Тато грає на забавах і ми з сестрою там все співали. Я набирав там практику і сам себе навчив”. Вадим Красноокий: “Рома співає краще, ніж його вчать у школі. Він вже переріс те навчання і йому треба рухатись далі”.

Батьки підтримують розвиток молодого таланту. Роман каже: “Я почав брати уроки на піаніно і на гітарі, почав розвивати себе як інструменталіст. Тоді тато почав купувати апаратуру і ми співали ще більше”. Вадим Красноокий сказав, що нестача підтримки від батьків якраз і була одною з причин того, що українці не йшли у канадський шоу-бізнес: “Я питав своїх друзів – музикантів, чому вони всі – хтось лікар, хтось юрист, хтось інженер. А в п’ятницю, суботу вони всі – класні музиканти. І таких, які б займалися тільки музикою, можна буквально на пальцях порахувати. Всі кажуть, що в громаді була установка, що музикант – це професія несерйозна, нею себе не прогодуєш, треба бути юристом-лікарем-інженером. Тому у випадку Романа для мене є стимул його підтримувати, тому що його батьки дуже добре до цього ставляться і бачать в цьому перспективу. В нього є міцний тил, який може йому допомогти здійснити свою мрію”.

Роман підтверджує ці слова: “Я дуже радий з того, бо між моїми друзями це рідкість, коли їхні батьки їх підтримують у заняттях музикою. Багато з них до мене підходять і кажуть, “Як тобі повезло”, бо вони теж хочуть розвиватися в мистецтві, але їхні батьки в то не вірять. А ми у сім’ї все робимо разом, я б ніколи не вийшов з ніяким проектом без їхньої підтримки”.