Катерина Озерянська, LJI Reporter для НШ-УВ
29-й Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival зібрав цього року, за підрахунками організаторів, понад мільйон відвідувачів. Подія тривала з 12 по 14 вересня у районі Bloor West Village і охопила п’ять сцен, де виступили понад 170 учасників, як окремі солісти і виконавці, так і ансамблі та творчі колективи. Родзинкою фестивалю вдруге став майданчик Speakers’ Corner, який надає платформу для виступів та дискусій і задовольняє інтелектуальні й естетичні потреби публіки, що шукає на фестивалі не лише розваг, а й змістовної розмови.
Марш Солідарності відбувся у форматі пішої ходи. Маршалом цьогорічного Маршу Солідарності став Борис Городинський – відомий фермер та філантроп, який уже багато років підтримує українську громаду в Канаді. Його постать символізує тісний зв’язок між підприємництвом, меценатством і громадською активністю, адже він не лише успішно розвиває власну справу, але й системно долучається до благодійних ініціатив на підтримку України та діаспори. У колоні пройшли численні представники українських організацій та громадських груп, культурних об’єднань, волонтерських рухів, бізнесу, що займається культурними і соціальними проєктами. Хода стартувала о 11:00 з High Park і пройшла по Bloor Street до Jane Street. Учасники несли прапори, банери і символіку своїх організацій.
Церемонія відкриття фестивалю об’єднала широке коло гостей, від представників духовенства та українських організацій до канадських політиків і дипломатів. Серед них були єпископ Торонтонської та Східноканадської єпархії УГКЦ Владика Браян Байда, мер Торонто Олівія Чау, президент Конґресу українців Канади Олександра Хичій, депутат федерального парламенту від Sherwood Park-Fort Saskatchewan Гарнет Дженюіс, президент Світового Конґресу Українців Павло Ґрод та маршал параду Борис Городинський. Участь у церемонії взяв також виконавчий директор Асоціації бізнесів Торонто Джон Кіру, генеральний консул України в Торонто Олег Ніколенко та посол України в Канаді Андрій Плахотнюк. Серед почесних спонсорів і гостей були Джеймс та Луїза Темертей. Родина Темертеїв відома своєю філантропською діяльністю, зокрема постійною підтримкою української громади в Канаді. Вони виступають не лише як меценати численних культурних та освітніх проєктів, а й як партнери гуманітарних ініціатив, спрямованих на допомогу Україні в час війни. У серпні 2025 року Президент України Володимир Зеленський нагородив Джеймса Темертея державною відзнакою «Національна легенда України» за визначний внесок у зміцнення відносин між Україною та Канадою, а також за системну підтримку українських студентів, освітніх установ і гуманітарних програм у прифронтових та деокупованих регіонах. Урочистість доповнила мистецька прем’єра пісні «Ukrainian Lullaby» («Українська колискова») на слова Уляни Глинчак та музику Олени Луценко у виконанні Злати Барчук та I.D.A. Ballet. Цей твір, виконаний англійською мовою, став символічним голосом українських дітей, які сьогодні гинуть під російськими бомбардуваннями, і був задуманий так, щоб його зміст почув увесь світ.
Джеймс і Луїза Темертеї з президентом СКУ Павлом Ґродом
У фестивалі брали участь провідні українські інституції та благодійні організації. Конґрес українців Канади є головною парасольковою структурою, що представляє інтереси українців у Канаді з 1940 року, координує діяльність громади та виступає від її імені на державному рівні. Канадсько-українська фундація реалізує гуманітарні та медичні програми, зокрема місії лікарів та психологічну підтримку в Україні. Інститут Святого Володимира у Торонто працює як культурно-освітній центр, організовує заходи, виставки та надає простір для молодіжних і студентських ініціатив. Help Us Help Charity понад три десятиліття підтримує дітей-сиріт, молодь і ветеранів через програми освіти, літні табори й гуманітарні проєкти.
Разом із ними були представлені й новіші доброчинні та технологічні ініціативи. Second Front UA (Second Front Ukraine Foundation) збирає кошти та спорядження для Збройних Сил України, забезпечуючи підрозділи медичними й технічними засобами. Wild Hornets (Дикі Шершні) відомі як одна з найактивніших mil-tech команд, що виготовляє та постачає FPV-дрони для українського війська. Rebuild Ukraine надає гуманітарну допомогу цивільним, біженцям і військовим, зокрема продукти, медичні засоби та захисне спорядження. А ініціатива Rebuild Ukraine Hackathon об’єднує архітекторів, дизайнерів та ІТ-фахівців задля пошуку технологічних і містобудівних рішень для відбудови України. Їхня присутність на фестивалі продемонструвала широту діяльності української громади в Канаді, від культурного та освітнього життя до гуманітарної допомоги й сучасних технологічних рішень для підтримки України.
Окрім громадських і благодійних ініціатив, що були представлені на фестивалі, важливу роль у створенні атмосфери події традиційно відігравала сценічна програма. Саме виступи музичних і танцювальних колективів з різних регіонів Канади та США стали тим елементом, який надав святу динаміки й дав змогу побачити сучасні інтерпретації української культури на великій сцені. Основними виконавцями фестивалю був гурт Zapovid (Заповідь). Солістка Софія-Калина своїм потужним голосом та сценічною енергією викликала особливий відгук у публіки. Важливою подією програми став виступ українського танцювального ансамблю «Русалка» з Вінніпега, одного з найвідоміших українських танцювальних колективів Канади, заснованого у 1962 році, який поєднує традиційні танці з театральними постановками. Ансамбль прибув до Торонто за власні кошти, що підкреслює відданість його учасників справі збереження та поширення української культури. Також на сцені виступив гурт Sloohai Zabava Band (Слухай) з Манітоби – українсько-канадський забава-гурт, знаний своїм танцювальним репертуаром та атмосферою справжніх народних забав. У програмі взяв участь і танцювальний ансамбль «Золотий Промінь» з Коннектикуту, США, заснований у 1994 році. Сьогодні він об’єднує понад сотню дітей та підлітків, які вивчають та популяризують українські танцювальні традиції.
Ведучі Уляна Глинчак і Джон Москалик з мером Торонто Олівією Чау
Окремою платформою фестивалю став Speakers’ Corner – майданчик для публічних виступів і дискусій, який уперше було започатковано торік, а цього року він уже впевнено зайняв своє місце в програмі. Тут презентують теми, що виходять за рамки розваг: оборона і технології, інформаційна безпека, література й культура, історична пам’ять і мистецькі практики. Формат поєднує короткі лекції, презентації книжок, обговорення та мистецькі перформанси. Таким чином, Speakers’ Corner доповнює фестиваль інтелектуальною складовою й створює простір для осмисленої розмови про Україну, її минуле й сучасність.
Анастасія Матешко на поетичному вечорі у Speakers' Corner. Світлина: Ю. Білінський, НШ-УВ
Поруч із дискусійним майданчиком діяли й виставкові проєкти, які дали змогу відвідувачам ближче познайомитися з історією та культурою України через експозиції й документальні свідчення. Під час фестивалю діяла виставка «Антитекст» від Харківського літературного музею, присвячена історії української культури ХХ століття, зокрема репресіям, цензурі та випадкам замовчування творчості. В експозиції – матеріали та історії авторів, чий голос намагалися придушити в радянські часи; також показано, як значення текстів і книг, які часто ховали або знищували, формували культурну пам’ять. Волонтери зауважують, що відвідувачі фестивалю виявляли сильний інтерес до цієї виставки – часто ставили питання, зупинялися над експонатами, читали тексти.
Президент КУК Леся Хичій і Голова Правління КУФ Андрій Малецький на Speakers Corner. Світлина: Ю. Білінський, НШ-УВ
Окремий дисплей нагадував про сучасні втрати культури: відвідувачам показали обгорілі книжки з харківської друкарні «Фактор-Друк», яка у травні 2024 року була знищена російським ракетним ударом. Тоді загинули семеро працівників, а сотні тисяч примірників, серед них підручники й художня література, перетворилися на згарище. Ці уламки книжок стали наочним свідченням того, як війна спрямована не лише проти людей і будівель, а й проти культурної спадщини та інтелектуальної пам’яті.
У межах фестивалю була представлена виставка Project 24 – арт-проєкт Kozytskyi Charity Foundation у співпраці з українськими художниками. Експозиція складалася з 24 монументальних полотен, що відтворюють ключові образи спротиву й стійкості України під час повномасштабної війни. Візуальне мистецтво на фестивалі представляла КУМФ, Канадсько-українська мистецька Фундація (Ukrainian Canadian Art Foundation). Одночасно з експозицією, у спеціально облаштованому павільйоні працював стенд, де поряд із виставкою діяла інтерактивна програма: упродовж дня відбувалися щогодинні уроки малювання для дітей та молоді, які проводили професійні художники. Така ініціатива дала можливість юним відвідувачам не лише ознайомитися з мистецтвом, але й спробувати себе у творчості. Також до фестивальної програми долучилася УСОМ / Українська Спілка Образотворчих Мистців Канади, яка об’єднує українських митців у Канаді та традиційно підтримує розвиток і популяризацію образотворчого мистецтва серед діаспори.
Окремою локацією фестивалю стало Українське Село на паркінгу No Frills на перетині Bloor St. West і Glendonwynne, організоване CYM Mississauga. Тут діяв Refreshment Village із фуд-зоною та волонтерськими наметами – популярне місце зустрічей для родин і друзів протягом усього дня. Відвідувачі могли скуштувати традиційні українські страви й напої, відпочити та поспілкуватися в невимушеній атмосфері. За інформацією організаторів, власники No Frills надали паркінг безкоштовно як елемент своєї меценатської підтримки фестивалю. З часом ця зона стала невід’ємною традицією, і тепер саме тут чимало гостей призначають зустрічі, вважаючи «українське село» серцем фестивальної гостинності.
Таким чином, Українське Село поєднало у собі місце зустрічей і простір відпочинку, підкресливши важливість невимушеного спілкування під час великого свята. Логічним продовженням цієї атмосфери стали гастрономічні зони та ярмарки, які традиційно приваблюють тисячі відвідувачів і залишаються одним із головних акцентів фестивалю. Відвідувачі мали нагоду скуштувати українські страви – від борщу, вареників і голубців до сучасних інтерпретацій кухні. Поруч працювали ремісничі та книжкові крамниці, де можна було придбати вишиванки, прикраси, вироби народних майстрів. Ярмаркова частина залишалася одним із найвідвідуваніших просторів, що поєднував гастрономічне, культурне та комерційне в одне ціле.
Фестиваль вкотре підтвердив свою роль як важливого громадського майданчика української діаспори. Він зібрав не лише митців, політиків та культурних діячів, а й численні громадські організації та благодійні фонди. Їхня присутність засвідчила багатогранність сучасної української громади в Канаді – від гуманітарної допомоги й освітніх ініціатив до технологічних проєктів і культурної дипломатії. Саме через такі заходи діаспора утримує зв’язок із Україною та водночас інтегрує українську ідентичність у ширший канадський контекст. Toronto Ukrainian Festival 2025 довів свою здатність поєднати розваги й серйозні розмови, традицію і сучасність, локальне й глобальне. Понад мільйон відвідувачів, сотні виконавців, десятки виставок і дискусійних платформ зробили його найбільшим українським культурним заходом поза Україною. Подія засвідчила, що українська культура не лише жива, а й здатна оновлюватися, привертати увагу нових поколінь і водночас залишатися точкою збору для громади, яка підтримує Україну у найскладніші часи.
Share on Social Media
