КУК готується до історичного XXVIII Трирічного Конґресу.
Катерина Озерянська, LJI Reporter для НШ-УВ
Упродовж трьох днів, 14-16 листопада 2025 року, сотні делегатів, представників українських організацій, молодіжних лідерів, митців, педагогів та активістів з усієї Канади зберуться на XXVIII Трирічний Конґрес Українців Канади. Цей форум стане ключовою подією українського громадського життя у Канаді, моментом, коли громада не лише підбиває підсумки своєї діяльності, а й формує бачення на майбутнє. Організатори визначили гасло Конґресу – «Resilient Together – Résilients ensemble – Разом незламні». Ця тема – символ єдності, сили й непохитності українців у час, коли триває повномасштабна війна проти України.
«Це історичний момент для нашої громади»
Виконавчий директор Конґресу Українців Канади Ігор Михальчишин розповідає, що цей Конґрес є особливим у багатьох сенсах.
Виконавчий директор Конґресу Українців Канади Ігор Михальчишин
«Це вже XXVIII Трирічний Конґрес, і фактично ми продовжуємо традицію, якій вже 85 років, – каже він. – КУК існує з 1940 року і завжди тримав нашу громаду єдиною. Тепер ми бачимо нову динаміку – громада зростає в усіх куточках Канади, від великих міст до малих селищ».
За останні роки, зазначає Михальчишин, у структурі Конґресу з’явилося п’ять нових відділів, це показник того, що громада не лише зберігає традиції, а й активно розвивається й адаптується до нових реалій.
«Ми запрошуємо і з’єднуємося з новим поколінням українців, які прибули після початку повномасштабної війни. Це виклик, але водночас і велика надія для нашої спільноти».
Наймасштабніший проєкт за роки роботи
Для Ігоря Михальчишина це вже четвертий Конґрес, який він організовує на посаді виконавчого директора КУК. І цьогорічний, каже він, – наймасштабніший з усіх попередніх. Очікується понад 400 делегатів з усієї країни.
«Спочатку були побоювання, чи люди захочуть приїхати, чи знайдеться достатньо делегатів. Але тепер бачимо зовсім іншу картину: стільки охочих, що доводиться розширювати формат. Це свідчення того, що наші членські організації сильні, зорганізовані й активні, а молодь зацікавлена бути частиною цього процесу».
Конґрес, як пояснює Ігор, – це не лише офіційна платформа для дебатів і резолюцій, а й величезна можливість для спілкування й обміну досвідом. Неформальні зустрічі, спільні обіди, спільна робота на сесіях допомагають людям із різних регіонів почути один одного, розповісти про свої ініціативи й надихнутися прикладами інших.
«Конґрес – це місце, де знайомляться люди, які потім разом створюють нові проєкти. Цього року ми додаємо елемент гри – невеличкий челендж: знайти когось із іншої частини Канади. Це про комунікацію, яка народжує нові ідеї».
Новий формат: круглі столи, технології й відкрита взаємодія
Цього року під час Конґресу будуть відбуватись круглі столи за зацікавленнями. Учасники зможуть приєднатися до тем, які близькі їм професійно чи особисто: архіви, освіта, танцювальні ансамблі, політика, громадська діяльність.
«На попередньому Конґресі, у Вінніпезі, такої можливості не було через брак простору, – пригадує Ігор. – Цього разу ми створюємо умови для реального діалогу. І з досвіду знаємо: саме з таких круглих столів часто народжуються робочі групи й нові ініціативи».
Конґрес також впроваджує нову технологічну платформу для делегатів і спікерів – електронний месенджер-канал, де будуть усі документи, резолюції та оновлення. Це крок до екологічнішого формату: замість друку томів матеріалів, як раніше, все буде доступно в цифровому вигляді. Водночас у Конґресі зберігаються всі історичні записи від 1940-х років, кожна промова, резолюція й відео, як частина живої пам’яті громади.
Політичний і гуманітарний вимір
На запитання про те, чи змінилася роль Конґресу, від організації, яка переважно координує громадські ініціативи, до тієї, що виступає адвокатом України на урядовому рівні, Ігор Михальчишин пояснює: Конґрес не відмовлявся від жодного зі своїх традиційних напрямів роботи. Усі програми, які діяли протягом десятиліть, продовжують розвиватися. Однак після 2014 року Конґрес узяв на себе додаткові зобов’язання – підтримку України в умовах війни, допомогу українській армії, посилення інформаційної та дипломатичної роботи.
«Ми ніколи не завершували попередні напрямки роботи, а додавали нові. Після 2014 року постійно працюємо над підтримкою української оборони. Після 2022 року ця праця ще посилилася. Раніше нам доводилося пояснювати, чому Україна потребує зброї; тепер це очевидно для всіх», – зазначає Михальчишин.
Він наголошує, що саме після початку повномасштабного вторгнення у 2022 році стався злам у сприйнятті України не лише урядом Канади, а й західними партнерами загалом. Якщо до того часу українській стороні та громадським лідерам доводилося переконувати політиків у необхідності підтримки оборони, то після 2022 року дискусія набула зовсім іншого характеру.
«Якщо раніше нам потрібно було пояснювати, чому Україна потребує зброї, то тепер питання стоїть інакше – як допомогти швидше і більше», – підкреслює він.
Виконавчий директор КУК пояснює, що за роки після початку російської агресії у 2014 році Конґрес поступово взяв на себе більше політичних функцій, адвокацію, діалог із депутатами, участь у формуванні рішень щодо допомоги Україні. Але з початком повномасштабного вторгнення у 2022 році відбувся справжній перелом. Якщо раніше доводилося переконувати уряд Канади та міжнародних партнерів у необхідності надання зброї, то тепер це вже не потребує доказів, позиція Канади є чіткою, а підтримка України стала питанням принципу.
«Тепер наш діалог з урядом і політичними лідерами значно змінився, – каже він. – Ми говоримо не про те, чому варто допомагати, а про те, як саме допомогти швидше, ефективніше, в яких обсягах. Це зовсім інший рівень взаєморозуміння».
Зміна тону в комунікації відображає й зростання впливу української громади Канади. КУК сьогодні є тією організацією, що взяла на себе роль адвокації інтересів України перед канадським урядом у питаннях гуманітарної підтримки, військової допомоги, адаптації новоприбулих українців і збереження єдності громади.
Визнання і нова енергія
Михальчишин зазначає, що в межах Конґресу традиційно відзначають тих, хто зробив вагомий внесок у розвиток українського життя в Канаді. Цьогоріч, відповідно до програми, заплановано вручення медалей Шевченка та інших відзнак за служіння громаді, передбачених системою нагород.
«Це можливість подякувати лідерству, яке впродовж років працює для спільного добра, і вшанувати людей, котрі своєю щоденною працею формують нашу громаду», – каже Михальчишин.
Він також згадує, що вперше був на Конґресі у віці двадцяти років, у Вінніпезі. Тоді, каже, він уперше відчув свою причетність до чогось великого – до української справи в Канаді. Сьогодні він сам стоїть за організацією найбільшого Конґресу у своїй кар’єрі.
Високий рівень представництва
У програмі Конґресу передбачено окрему панель Ukraine, присвячену ролі громад, бізнесу, підтримці ветеранів і післявоєнній відбудові України.
За словами Ігоря Михальчишина, участь у роботі Конґресу візьме Міністр національної оборони Канади Девід Макґінті (David McGuinty), а також Міністр закордонних справ Канади Аніта Ананд (Anita Anand). Їхня участь надає події особливої ваги – адже коли до діалогу з громадою долучається керівництво оборонного та зовнішньополітичного відомств Канади, це підкреслює, наскільки українська тема залишається пріоритетною на рівні державної політики.
«Ми всі тепер стали експертами в темах, пов’язаних із війною, — зізнається Михальчишин. – І цей Конґрес дає можливість говорити про це на професійному й людському рівнях».
Єдність поколінь і новий імпульс громади
Сьогоднішня громада українців Канади є динамічною й різновіковою. Новоприбулі українці долучаються до діяльності церков, шкіл, громадських та благодійних організацій. Їхня енергія надихає й надає новий імпульс роботі.
«Ми бачимо, як люди, які раніше не ідентифікували себе як українці, тепер з гордістю говорять про своє походження й долучаються до справи. Це особисті історії, які перетворюються на спільну місію».
Погляд у майбутнє
XXVIII Трирічний Конґрес Українців Канади – це не лише зустріч і не лише звіт про роботу. Це пошук нових смислів і нової моделі взаємодії українців у Канаді й поза нею.
«Це момент, щоб почути один одного й разом визначити шлях наступних років, – резюмує Ігор Михальчишин. – Разом ми незламні».
Share on Social Media
