Микола Сварник для НШ-УВ
Виставка, відкриття якої відбулось у неділю 5 лютого 2023 р. в Ґалерії КУМФ, специфічна у двох вимірах. По-перше, всі митці, представлені на виставці, а кожен з них це зріла мистецька особистість, лише недавно приїхали до Канади, і їх всіх можна вважати новоприбулими. Крім того, виставка пов’язана тематично боротьбою за українську культуру, солідарністю, пафосом захисту свого і бажанням миру, але не за всяку ціну, а зі збереженням самобутності, свободи і своїх генетичних основ.
На виставці представлені: Марія Барміна, Віктор Дейсун, Дарія Тищенко-Журавель,
Микола Журавель, Дмитро Кушнірук, Віктор Цапко та Ярина Юрик. Виставка триватиме в приміщенні Ґалерії КУМФ до 26 лютого 2023 року.
Юрій Клюфас, відомий тележурналіст і Президент УНО Канади, а також голова дирекції КУМФ, закликав подякувати художникам, які, як і солдати, працюють на полі бою мистецтва, і нам слід пам’ятати, що культура і наші традиції є суттю, основою і причиною того, що сьогодні в нас війна. Важливо, щоб ми були вдячні тим, які постійно проти хвилі, проти течії виконують свою працю, яку ми маємо привілей сьогодні тут бачити на наших стінах.
Олег Лесюк знайшов свою руку в роботі Дарії Тищенко-Журавель
На відкритті виставки, Олег Лесюк, відомий скульптор, живописець та мистецтвознавець, виклав концепцію виставки, познайомив присутніх, яких у цю неділю було доволі багато на виставці, та закликав завсідників КУМФу прийняти з відкритими обіймами чудових художників, чиї роботи були представлені на стінах ґалерії.
Він почав з того, що наближається сумна річниця початку кривавої, жахливої повномасштабної війни – війни, яка насправді триває тисячоліттями, але стала особливо страшною і кривавою після 24 лютого минулого року. Рік тому тяжко було навіть усвідомити, припустити можливість таких жахливих злочинів – масового вбивства людей, дітей. Олег нагадав про попередню виставку дитячих малюнків, відкриту тижнем раніше, «Мамо, я не хочу війни», де ми бачили малюнки, які примушують задуматись: заради чого це все відбувається. І висновок не інакший, аніж боротьба добра і зла.
Цілий світ, як може, допомагає Україні. Ми впевнені в перемозі добра, але вже ця війна забрала стільки людських життів! Зараз не лише доля України стоїть на кону, але й демократія в цілому та її доля в цілому світі.
Багато уваги привернули композиції з титану роботи Дмитра Кушнірука
На жаль, багато українців мусили виїхати з України, покинути рідну домівку, щоб зберегти життя своїм сім’ям, своїм дітям. Це непросте рішення: покинути свою домівку. А для людей мистецтва це рішення складне ще й тим, що вони мусили покинути свої майстерні з усіма їхніми творами, а також джерела свого натхнення – там – у рідній землі. І це нелегке рішення виїхати за межі країни і перебути десь лихоліття. Але відрадно, що ті художники, які виїхали за кордон і приїхали до Канади, не опустили рук, а продовжують боротьбу засобами мистецтва.
Представлені на виставці художники відомі в Україні і в світі, вони – творці української культури світового рівня, це гордість України. І вони продовжують боротьбу за українську культуру. Вже тут, у Канаді, переїхавши сюди, вони не складають свою мистецьку зброю. Олег Лесюк, знаючи не з оповідок реалії мистецького життя в Канаді, наголосив, що жити мистцтвом тяжко фінансово – треба утримувати свої сім’ї, свої родини, а також думати про тих, що лишились в Україні. Але вони знаходять час, можливість, матеріали, щоб у некомфортних умовах, без майстерень, в умовах тимчасового перебування творити мистецтво.
Олег Лесюк закликав присутніх залишатись єдиними і підтримувати у своїх братах і сестрах там і тут дух єдності, бути єдиним джерелом позитивної енергії, тепла і любови. Щоб ті, хто нині переживає тяжкий період свого життя, і ті, хто є в Україні – наші друзі, родичі, і тутешні українці, відчували постійно зв’язок з народом. Ми переживаємо за них, особливо тих, що стоять на першій лінії, на передовій і стримують собою натиск рашистів, – того несамовитого зла, яке суне на наші землі, топче і нищить те добро, яке тисячами років створювалось нашими працьовитими руками. За висловом Олега Лесюка, якраз там українці створили свою енергетичну пуповину світу, там історично так склалося, що саме ми є носіями тієї культури, тієї позитивної енергії, яка єднає нас з світом.
Марія Барміна на фоні своїх авторських хусток
Олег Лесюк поділився своїми переживаннями щодо виставки, адже ще вчора він не знав, що саме тут буде представлене, але коли побачив, його серце заспівало. Які надзвичайні композиції, які чудові творчі особистості! Микола Журавель з Києва, його дружина Дарія Тищенко-Журавель; Ярина Юрик, Львів; Віктор Дейсун, який був тут, але зараз вернувся до Києва, бо переживає за свою майстерню, за родину. Також присутня Марія Барміна з Києва, і ще ми маємо чудові твори скульптури, зроблені унікальними руками, з надзвичайною фантазією і майстерністю, – це Дмитро Кушнірук, також з Києва. Тут також представлені картини Віктора Цапка, який передає всім вітання, перебуваючи зараз в Україні в Теробороні.
Дарія Тищенко-Журавель та Микола Журавель
Відомо, що в Канаді людям мистецтва нелегко, але особливо тим, які приїхали сьогодні в екстремальних умовах. Вони не їхали в еміграцію, вони не їхали до якихось розкошів, а просто змушені були тікати від війни, покинути свої домівки під обстрілами. Їхні історії можуть бути сюжетом для книжок чи фільмів. Страшні історії, які ми бачили лише в кіно, а ті люди пережили їх на собі, вони заслуговують особливої уваги.
Микола Журавель є відомим художником, на виставці представлено 5 його творів. Він великий філософ, відомий у цілому світі, учасник дуже відомих виставок. Його дещо менше знає Канада, але у Торонто вже була його виставка; його дружина Дарія Тищенко-Журавель, феноменальна художниця і фотограф, допомагає Миколі, є її колосальні фотографії – одна з цих фотографій стала, завдяки її доброчинності, обличчям цієї виставки і зображена на афіші. В зображеннях переплетених рук є українська символіка; руки сплетені між собою в кольорах українського прапора. Проста, але промовиста композиція, яка говорить сама за себе і є символом взаємодопомоги, яку ми бачимо, особливо останнім часом, всюди в світі навколо нас. На виставці є ще одна композиція з живих рук – у формі канадського прапора.
Ярина Юрик на фоні своїх чарівних акварелей
Ярина Юрик, заслужена художниця України, є відомою акварелісткою, яка приїхала сюди також десь кілька місяців тому, на виставці представлена своїми акварелями. Вона вже знана в Україні, багато виставлялася за кордоном. Вона сама особисто дуже лірична і романтична особа, дуже скромна і мила, її характер видно в її творах – ліричних, настроєвих, які викликають асоціації з природою, з якимись позитивними емоціями. Ярина використовує ніжні, делікатні кольори, відтворюючи мотиви, які чимось нагадують музику. Її фантастичні пейзажі закликають до миру. Ярина Юрик також викладає архітектуру в НУ «Львівська політехніка».
Марія Барміна, яка приїхала також недавно, відома як дизайнер, художник і стилист. Вона виставлялася зі своїми колекціями в Нью-Йорку, привезла сюди свою колекцію одягу. Чудова творча людина, яка представила свої хустки і кілька картин. У її творах візерунки переходять з одного полотна в друге, вони насичені ніжністю і ліричністю у надзвичайно романтичних композиціях, які відтворюють український дух.
Віктор Дейсун, представлений абстрак-ціями, працює більше на емоціях, його форми цікаві поєднанням композиційно і кольорами, відбивають гармонію емоцій і подій днів, не подібних один на одного; кожного дня відтворені інші емоції.
Віктор Цапко – вже відомий із попередніх виставок, які вже мав у Канаді неодноразово, в тому числі в КУМФі. Його творчість базується на поєднанні сучасного стилю та архаїчного народного епосу на основі народних пісень. Він любить козацьку тематику, малює козаків Мамаїв, переплітає форми з музичними темами. Він живе в полтавському селі, зараз у Теробороні, але не перестає працювати, відтворює українську народну культуру в своїх творах.
Дмитро Кушнірук – майстер з великої букви, ці руки творять просто чудо. Матеріал його творів – титан. Важко знайти людину, яка може працювати з титаном. А його композиції повні заворожуючих деталей, багатих фактур, які він придумує і потім створює своїми руками. Це людина унікальна.
Олег Лесюк нагадав, що ці люди потребують нашої уваги, опіки і емоційної, і моральної. Ну і звичайно, придбавши їхні твори, можна їм помогти і фінансово, що є дуже важливо.
Колективна знимка членів УСОМ на виставці
На завершенння свого виступу Олег Лесюк додав, що Українська спілка образотворчих мистців Канади вже від перших днів повномасштабного нападу шукала контактів з мистцями, які потребують нашої підтримки. УСОМ організувала разом з ґалерією КУМФ зустрічі з гостями для обміну досвідом і інформацією. В КУМФі була проведена попередня виставка «Дух Свободи», на якій УСОМ прийняв до спілки новоприбулих мистців безкоштовно, щоб вони могли разом виставлялись, чулись рівноцінно, і отримали якнайкращі умови.
Зараз Спілка УСОМ знаходиться в процесі подання на ґрант до Шевченківської Фундації, щоб допомогти матеріалами для тих мистців, які зараз не можуть купити матеріали і творити. УСОМ також вийшла з ініціативою допомоги і тим мистцям, які прибудуть до Канади пізніше. Адже сьогодні українська культура і мистецтво потребують не меншої уваги, аніж вся Україна.
This article is written under the Local Journalism Initiative agreement
Share on Social Media
