Із попереднього числа
Галина Костюк для Нового Шляху – Українських Вістей.
Цей жанр у Глинчака зазнав еволюційних змін від спокійного зображення природи у всій її багатоманітності через спроби узагальнення елементів композиції до цілковитого розчинення їх у кольорових плямах, як бачимо у творі “Жовтий вихор“. Чи це початок нових пошуків чи результат ізольованости, коли значна частина життя перейшла у віртуальний простір, буде видно з часом.
А наразі художник надає кольорам не лише символічні, а й екзистенційні повноваження. Немов знаки мистецької абетки, вони передають неспокій у душі митця, а разом з тим – сподівання на краще. Глинчак створив конфлікт кольорів, у якому перемагає світлий – насичений жовтий – розміщений у центрі композиції. Усі барви розвихрені, розкидані по полотну, наче розвіяні сильним вітром. Це узагальнений образ краєвиду, вірніше, настрій від нього, емоційна сублімація вражень і відчуттів художника під час роботи на пленері. Кольори у цій картині є представниками як довколишніх об’єктів (дерев, кущів, трави, квітів), так і філософського сприйняття їх художником під час творення.
Цікаво виконав краєвид Михайло Ляхович. Його триптих “Канадський ліс” зобра-жений на полотні, але складає враження вітражу. За чорними оголеними стовбурами дерев проглядається барвиста осінь у всій багатобарвній красі. Контраст між чорнотою готових до зими дерев на передньому плані і буйноцвіттям на задньому – разючий. А Богдан Головацький побачив поруч вічнозелені хвойні дерева з червоними кущами, листя яких ось-ось облетить.
У композиції “Я чекаю на тебе” Марія Левадня показує чудове місто. Львів? Чернівці? Івано-Франківськ? Не так важливо це точно з’ясувати. Погляд мисткині спрямований згори, і ми бачимо головно дахи старих будинків, які близько стоять один біля одного. Мабуть, пізня ніч, бо тільки одне вікно світиться. Проте у картині відчувається не спокій, а прихований ритм міста, яке ніколи по-справжньому не спить. Цей неугавний ритм присутній у зіставленні горизонтальних і вертикальних ліній дахів і стін, у цілеспрямованому повторенні менших ліній – обрисів черепиці на дахах. Цей лінійний рух підкреслюється протидією холодних і теплих тонів – голубі стіни, сині вікна і червоні дахи, жовте світло, жовтогарячий кіт.
Ще один образ міста, на цей раз – Парижу – пропонує Ігор Курок у картині “Острів старої частини міста”. Мистець добре знає і любить Париж, який у його трактуванні постає у ясних південних тонах, що надають картині оптимістичного звучання.
Павло Лопата: Вишгородська Богоматір / яєчна темпера, паволока на дошці, 24кт позолота
Іконопис на виставці представлений образом Павла Лопати “Богородиця Милування” – невеликий за розміром, але добре скомпонований твір, у центрі якого знаходиться головне – обличчя Матері і Дитини, котрі випромінюють безмежну любов.
Для Романа Зузука текстура має важливе значення. Його “Весна” – велике полотно, написане на мішковині, обриси якої чітко проглядаються крізь шар фарби. Зузук створив світ, у якому його персонажі почуваються затишно і вільно. Яскрава палітра підкреслює піднесений загальний настрій картини.
Фіґуративна композиція Лілії Муґлії написана за мотивами повісти Ольги Кобилянської “В неділю рано зілля копала”. Красива дівчина у вишуканому вбранні тримає китицю зелених трав. Дівчина напружено думає про щось і драматизм ситуації підкреслено темними барвами передгрозового неба.
Усі твори на виставці, як мозаїка, складають єдину картину нашого мистецтва і нашого буття.
“Барви осені” – мистецька виставка-продаж членів УСОМ продовжена до 28 лютого 2021р. в Ґалерії КУМФ (145 Evans Ave., Etobicoke, ON, M8Z 5X8).
Share on Social Media
