Скульптор Олег Лесюк на відкритті виставки 10 вересня. Світлини: Микола Сварник
Микола Сварник для НШ-УВ.
В неділю 10 вересня в Ґалерії Канадсько-Української Мистецької Фундацїі формально відбувалось відкриття нового сезону, а фактично мистецька громада вітала довголітнього співголову КУМФ, голову УСОМ, відомого мистця Олега Лесюка з його персональною виставкою «Віддзеркалення душі». Олег Лесюк не потребує окремого представлення, адже це він представляє всіх, без листка може аналізувати творчість інших, та й сам відомий численними імпозантними, глибокими, символічними скульптурними творами.
Але формальне представлення все ж таки було. Більше того, пані доктор мистецтвознавства Дарія Даревич перевершила себе, подавши докладний аналіз творчості мистця. Голова дирекції КУМФ Юрій Клюфас у вступному слові віддав шану Олегу як універсальному мистцю, мистецтвознавцю та організаторові мистецького життя. У своєму слові п. Даревич відзначила Олега Лесюка як одного з небагатьох успішних скульпторів діаспори: Лео Мол, Рон Костенюк, Дон Проць і також Олег Лесюк. Людей на відкритті виставки було рекордне число, більше 300, і це, звичайно, тішить.
Зліва направо: Олег Лесюк, Юрій Клюфас і Дарія Даревич
Олег виховався в артистичному середовищі, багато перейняв від батька, також скульптора, та від викладачів і оточення з Інституту прикладного мистецтва у Львові та Училища імені Труша, де викладав десять років. На зорі Незалежності Олег підкорив Канду. Впродовж 30 років він зумів розширити не лише свої бачення і талант, але й географію охоплення в Північній Америці, організовуючи дуже успішні виставки не лише у Торонто, але й у Вінніпезі, Едмонтоні, Монреалі та Чикаго. Слід сказати, що й в Україні є його роботи – Стрий, Дашава, Жидачів, в останньому – величний Шевченко з кобзою. Взагалі Лесюкова шевченкіана представлена на виставці чудовим бюстом молодого Тараса, що викликає спогади про дискусії давніх часів про Шевченків образ. Пригадується, радянська влада хотіла бачити Шевченка зажуреним сільським дідком у кожусі й смушевій шапці, натомість і Лесюк, і той же Лео Мол пропонують нам енергійного, дужого Тараса, здатного закликати народ до рішучого спротиву загарбникам.
Ще одна тема – це еміграція, яку Олег чудово представив у вигляді ажурної зграйки журавлів, ніби й трохи тужливої, але ліричної і живої, де порожні простори, за влучним спостереженням п. Даревич, «грають» так само активно, як і заповнені. В Олега Лесюка є кілька робіт із такими ажурно-вирізаними композиціями – це й ангели, й образи жінки, родини, й майже абстрактні фігури з шамоту і композиту. Є цілий ряд релігійних і меморіальних робіт. Деякі роботи Олега Лесюка, як відзначила п. Даревич, удостоєні поважних відзнак: так памятник українським поселенцям у Рочестері у 2006 році отримав Civic Public Award – нагороду за найкращий громадський пам’ятник від Monument Builders of America з Чикаго.
Скульптура Олега Лесюка “Фестивальна феєрія“, виставлена на виставці, яка відкрилась в КУМФі 10 вересня.
Після п. Даревич виступив з подякою сам винуватець свята Олег Лесюк. Він згадав свого батька, у студії якого він почав свій діалог із глиною. Це дитяче захопення ліпленням переросло у потребу, у покликання, і зрештою, у щоденний хліб. Олег подякував і мамі, і колишнім вчителям та теперішнім колегам, анонсував видання повного каталогу, після чого було кілька музичних виступів. Чудовий тенор Тарас Глова заспівав зворушливу арію Андрія з «Запорожця за Дунаєм» та ще одну пісню Івасюка, а потім було мелодії у виконанні Наталі Колач-Кулинич (фортепіано) та Володимира Мамалиги (саксофон).
Цікаво поточились справи після офіційної частини, коли пішли імпровізовані виступи Оксани Пікуш, яка вже навіть почала була підспівувати Тарасові Глові, а потім виконала пісню-другу під фортепіано. Ну і ще пізніше до похвального хору долучився Славко Левкович, який заохотив усіх заспівати «Рідна мати моя» для мами Олега та ще кілька пісень для самого Олега та для гостей.
Усі підходили до маестро індивідуально, циркулюючи вздовж стін та передивляючись справді цікаві роботи скульптора, робили селфі та всіляко розважались, а надворі западав по-літньому теплий вечір, і цілком не вірилось у скору осінь. Закликаємо всіх відвідати виставку Олега Лесюка, яка триватиме до 1 жовтня за адресою 145 Evans Ave в Етобіко.
This article is written under the Local Journalism Initiative agreement
Share on Social Media
