Олександр Харченко для Нового Шляху, Торонто.
Заходами Центрального Комітету Об'єднання Демократичної Української Молоді на Відпочинковій Оселі ” Україна”, біля Лондону, в Онтаріо, у днях від 2-го до 4-го вересня проходила Одумівська чергова Зустріч, присвячена 66-ій річниці від створення ОДУМ-у, сорокаліттю діяльності Оселі та 25-літтю Незалежности держави Україна.
Програма Зустрічі почалася у п'ятницю, 2-го вересня, розваговою вечіркою для молоді, в суботу проходили змагання з ґольфа та у відбиванку, розваги для дітей, плавання у басейні, а в вечірніх годинах відбувся бенкет, про який мова йтиме далі. В неділю два священики відслужили молебень: отець Василь Федів та отець Ярослав Буцьора (обоє з Лондону), потім – відбулося піднесення прапорів та збірка молоді в одностроях, спільний обід, концерт, спорт, і на завершення – традиційна ватра. Важливою подією на Зустрічі був ”Автобус Голодомор”, оснащений технічними засобами для показу і розповідей свідків Голодомору про жахливу дійсність в Україні 1932-33 років. Автобус спонзорує Онтарійський Уряд.
З уваги на те, що триденна програма Зустрічі охоплювала різноманітні заходи: спорт, концерт, забава, бенкет, ватра, молебень -для проведення Зустрічі був створений Організаційний Комітет, що його очолила Ліза Джансон. До Комітету входили 10 осіб, які відповідали кожен за окрему ділянку: змагання в ґольф у суботу 3-го вересня – Таня Лисик і Наталка Прихітько; дитячі розваги – Ліза Джансон та Наталя Лисик; концерти в суботу й неділю – Оксана Родак, Андрій Бірко та Андрій Смик; збірка й піднесення прапорів у неділю 4–го вересня – Тарас Ліщина, Зоя Сірко й Петро Лисик; бейзбол – Андрій Тищенко; ватра – Андрій Шевченко і Симон Лисик; ведучі на бенкеті й забаві-Максим Лисик (з Ошави) і Софія Коновал (з Чікаґо).
Головною подією Зустрічі вважається бенкет, що відбувся в суботу, 3-го вересня, участь у якому взяло понад 250 осіб (географія учасників: Ошава, Торонто, Лондон, Детройт, Чікаґо, Сомерсет). Декілька десятиліть раніше на одумівських бенкетах з нагоди Зустрічей учасників було значно більше – понад 500 осіб.
Обоє ведучі – Софія Коновал і Максим Лисик – університетські студенти, слухати яких була справжня приємність. Софія закінчилка Курси українознавства при парафії св. Андрія, і потім декілька років вчила молодші кляси в парафіяльній школі. В одумівській філії в Чікаґо вона, разом з її сестрами, належить до тріо бандуристок, яке часто запрошують виступати на різних українських імпрезах. Тепер вона навчається на третьому році університету Пердю в штаті Індіяна, на інженерному факультеті. Дуже подібна біографія і в Максима Лисика, з тим, що тепер він навчається в канадському університеті. Найперше вони попросили отця Василя Федіва провести молитву перед вечерею, а потім всі учасники заспівали многоліття Україні з нагоди 25-тіття її Державної Незалежности.
Зворушливі були спогади ведучих про 40-ліття Оселі “Україна”, на якій відбувалися Одумівські табори, а вони, ще з раннього дитинства, називали Оселю їхньою літньою резиденцією, і разом зі всіма іншими учасниками Таборів Юного ОДУМ-у залишаються вірними ідеалам організації на все життя. На цих таборах вони навчалися гри на бандурі, українських пісень, знаходили собі друзів, звикали до українських традицій, і поступово входили в організаційне життя ОДУМ-у.
Офіційно Зустріч відкрила Голова Ц.К. ОДУМ-у Віра Петруша. Привітавши учасників Зустрічі, вона висловила подяку ініціаторам за придбання й розбудову Оселі, й підкреслила при тому велику заслугу св. п. Миколи Співака та присутнього на Зустрічі Івана Данильченка, які в пошуках відповідної ділянки землі, придатної для потреб ОДУМ-у, об'їхали багато можливих фармерських угідь, від Лондону до Монтреалю, від Торонто до Маскока, і від Детройту до Чікаґо, перед тим, як купили 115 акрів землі біля Лондону.
Щиру подяку висловила Віра Петруша і всім попереднім Дирекціям Оселі “Україна” за успішну розбудову, фінансування розбудови, яке у критичний час вимагало застави власних домівок членів Дирекції, щоб отримати позичку від Українського Братського Союзу, подякувала і за успішне втримування Оселі протягом 40 років, і найбільше подякувала за їхню любов до Одумвіської молоді, за їхню жертвенність і працю, завдяки яким на нашій прекрасній Оселі вже сорок років відбуваються одумівські літні виховно-відпочинкові та вишкільні табори Юного ОДУМ-у, а за бажанням і Зустрічі. Цього року на цій Оселі в липні відбулися два однотижневі табори: Виховників Юного ОДУМ-у і Бандуристів, а потім і двотижневий відпочинковий табір Юного ОДУМ-у – сказала Віра Петруша.
Першою мистецькою точкою на бенкеті був виступ Одумівського Танцювального Ансамблю “Веснянка”, що його заснували Микола й Гейзел Балдецькі 1958 року в Торонто. За “Веснянкою” вже 58 років гастролей і виступів, таких, як цього разу на Одумівській Зустрічі, на українських фестивалях, як у Канаді так і в Сполучених Штатах, а також гастролювали у Франції. Років 30 тому в Ансамблі танцювали лише одумівки й одумівці, але час зробив свої корективи. З певністю можна сказати, що глядачі, як захоплювалися виступом “Веснянки” раніше, так захоплюються і тепер. Ансамбль під мистецьким керівництвом Степана Кузіва користується широкою популярністю, наприклад, після виступу на Зустрічі в Лондоні, ансамбль виступав на фестивалі в Монтреалі, а тиждень пізніше на Українському фестивлі на Блюрі в Торонто.
Учасників Зустрічі привітав др. Юрій Лисик – кошовий Канадського ОДУМ-у. Він підкреслив, що цього року ОДУМ відзначає шістдесят шосту річницю від його створення в Нью Йорку, 1950-го року, за ініціативою св. п. письменника Івана Багряного, лідера Української Революціно-Демократичної Партії. Потім ОДУМ був створений теж у Канаді, в Німеччині, в Англії та в Австралії. Св. п. Іван Багряний залишив одумівцям Марш Молоді- “Ми об”їхали Землю навколо” (що його виконали виховники Юного ОДУМ-у у програмі Зустрічі). Музику до цього маршу написав композитор Микола Фоменко, який був великим прихильником ОДУМ-у. Одумівський марш, “Наші будні-розгорнена книга” написав письменник Яр Славутич. Підполковник Петлюрівської Армії геральдик Микола Битинський створив одумівську емблему. У Канаді багато праці в розбудову ОДУМ-у вклало Товариство Одумівських Приятелів, скорочено “ТОП”, довголітнім Головою якого був одумівський подвижник пан Іван Данильченко.
Одумівський журнал ” Молода Україна” виходив друком 50 років, а тепер, завдяки старанням Валентини Родак і фінансовій підтримці колишніх читачів, його можна бачити і читати на інтернеті, набравши на пошуковій сторінці Google – molodaukraina.com.
В імені Організаційного комітету Зустрічі вітання учасникам висловила Ліза Джансен, українською та англійською мовами. Подаємо текст в оригіналі:
”40 years ago this weekend, over 500 people arrived here, to celebrate the 1st ODUM Zustrich.There was no kitchen, there were no plates…. so our wonderful ladies prepared all the food in their homes, and brought it here.
Tonight, I’d like to talk about being grateful and giving thanks. Grateful to Pan Spivak and Pan Danylchenko for finding us such a beautiful oselia, and for all decades – long dedication, leadership and commitment to its successful operation.
Grateful to our parents and grandparents, for working so hard to build this oselia for us. Grateful to all the wonderful families who still – to this day – are completely committed to ensuring the success of our beloved oselia – and work tirelessly to keep it running.
Grateful to all the dedicated parents who work faithfully, year after year, planning out all the camps that run through the summer. Grateful for all the past (and present) Managers and members of the Board of Directors, for their unwavering dedication and years of service
Did you know – The oselia was purchased in September 1974, for $123,000 and sits on 110 acres.
Once the kitchen was built and the hall rented out for functions – the ladies from London who worked in the kitchen worked for FREE for the first 2 years.
Pan Spivak donated 5,000 trees to the oselia, and Pan Fedir Schewtchenko, Ivan Schidowka, and Andriy Spivak planted those trees
Over 100 summer camps have taken place here over the past 40 years.
Eight of the original members of the Board of Directors signed a $200,000 mortgage as Guarantors, putting up their OWN properties as collateral.
Bісім директорів оселі “Україна” підписали умову із Українським Робітничим Союзом, ґарантуючи позичку на $200,000 долярів своїм майном. Той документ підписали:
• Микола Співак,
• Іван Данильченко,
• Борис Яремченко,
• Юрій Лисик (старший)
• д-р Юрій Лисик,
• Григорій Неліпа,
• Іван Шевченко
• Василь Розаловський.
Висловлюю щиру подяку і признання згаданим ґаранторам та їхнім дружинам за їхні щедрі дії. Із перших Директорів сьогодні з нами тільки двоє.
I’d like to thank and recognize these 8 men, and their wives for their generosity and willingness to take such a big risk. Only 2 original Members of the Board are with us today – Mr Ivan Danylchenko and Dr George Lysyskю As a token of our appreciation, we’d like to present you with a gift. (Дарунки належали також: pokiyna pani Lida Schewtschenko, pokiyna pani Marysia Rozalowska. The next 3 ladies are not here tonight due to poor health – pani Nadia Danylchenko, pani Olena Lysyk, pani Vera Jaremchenko, and we are happy to have with us this evening – pani Olha Spivak, pani Tamara Nelipa, and pani Orysia Lysyk- (Цим трьом вручили квіти).
Честь і слава та велика подяка за підтримку і допомогу всім жінкам-трудівницям оселі “Україна”, на чолі з Ольгою Співак.
Щира подяка Вам, пані Співак, за збирання фондів, приготування смачних обідів та пікніків, за Ваші поради і заклики.
Ви, разом з паном Співаком, від самих початків віддано допомагали йому у розбудові оселі для нас, для одумівської молоді,і тому ми Вас дуже любимо і шануємо.
10 months ago in this very room, a Zustrich planning committee was formed. This weekend is the culmination of hundreds of hours of planning, brainstorming, conference calls, emails, arranging and organizing, re-arranging and re-organizing. Please join me in thanking the Zustrich Planning Committee – in alphabetical order. Please stand:
Rosemary Brennan, Olena Haluk, Taras Lishchyna, Tania and Ihor Lysyk, Vera Petrusha, Natalka Prychitko,Olena Schevchenko,Vera and Sophijka Sokolowski.
One final thank you to Pani Valentyna Rodak for her wise counsel and time, for all her many decades of dedication and commitment to the Ukrainian community in Canada, to ODUM, tabory, teaching bandura, conducting the church choir – Did you know PaniRodak was once a dancer in Vesnianka? Щира Вам подяка, пані Родак.
In closing, I’d like each of you to take a moment and thank your parents and grandparents. Thank them for all their hard work, for their dedication and commitment in building this beautiful, magical oselia for us. All of this is for you. It’s now our responsibility to ensure the successful future of our oselia.
Have a wonderful time with your friends this weekend, make some new friends and take home new memories to carry you through…..until we meet again! Thank you!”
За її промову всі учасники, зворушені до сліз, нагородили Лізу Джансон гучними оплесками, на які вона справедливо заслужила, з великою любов'ю висловивши щиру вдячність всім незабутнім ініціаторам за придбання й розбудову та втримування Одумівської оселі ” Україна”.
Share on Social Media
