Одарка Бордун, Карітас України.
Допомога людям, які опинились у складних життєвих обставинах, – ключовий напрям діяльності Карітасу України. Саме тому, з 2014 року допомога постраждалим від наслідків воєнних дій є для нас першочерговим завданням. Ми відстежуємо основні тенденції, вивчаємо потреби людей та моніторимо зони, що досі не охоплені допомогою. Свою діяльність корегуємо в залежності від розвитку ситуації: відкриваємо нові представництва у містах Східної України, а також привертаємо увагу міжнародної спільноти до проблем нашої країни.
Карітас завжди одним із перших приходить на допомогу тим, хто найбільше її потребує.
“В Україні ми зіткнулися з феноменом забутої війни і невидимої гуманітарної кризи. Ця криза привела до зубожіння мільйонів українців й позбавила їх можливості забезпечувати базові потреби та захищати свої основні права. Найбільш вразливими залишаються літні люди, люди з інвалідністю та діти, які щодня стикаються з суворою реальністю війни. Щоб дати надію тим, хто постраждав від війни в Україні, необхідно переорієнтуватись на цю невидиму гуманітарну кризу”, сказав Андрій Васькович, Президент Карітасу України.
Починаючи з травня 2014 р., допомогу від Карітасу України отримали понад 500 000 осіб.
Серед основних принципів нашої діяльності – своєчасне реагування на найактуальніші потреби й гнучкість у наданні послуг. Ми допомагаємо всім потребуючим, незалежно від національності, віросповідання, віку, статі та політичних переконань.
Гуманітарні програми Карітасу орієнтовані на:
– Переселенців із зони конфлікту (комплексна підтримка інтеграції у нових місцях проживання).
– Жителів буферної зони (надання продуктів харчування, відновлення житла, підготовка до зими, медико-психологічний супровід).
“Ми намагаємось діяти максимально комплексно, щоб відповідати на різні потреби людей. Надаємо потребуючим як найнеобхідніше: продукти харчування, одяг, медикаменти, кошти на оренду житла, так і інформаційну, юридичну та психосоціальну допомогу. Займаємось ремонтними і відновлювальними роботами, а також допомагаємо в працевлаштуванні. Карітас надає матеріальну допомогу, без якої просто неможливо обійтись в цей складний час. Проте вважати, що лише матеріальною допомогою можна вирішити всі проблеми – помилково. Люди потребують спілкування, люди потребують надії, людям потрібна підтримка та спрямування, і саме таку допомогу надають працівники Карітасу”, – коментує ситуацію Григорій Селещук, керівник гуманітарних проектів Карітасу України.
Історія Наталі : Самотня пенсіонерка переїхала до Києва з Алчевська (Луганська обл.) у липні 2014 року. Опинившись в незнайомому місті один на один з проблемами, вона звернулась до Карітасу Київ за консультаціями. Жінка потребувала не просто юридично-правової, а й психологічної допомоги, і їй запропонували долучитись до проекту з кейс-менеджменту.
Підтримка кейс-менеджера допомогла вимушеній переселенці знайти в собі необхідні внутрішні ресурси. За словами Наталії – її життя позитивно змінилось, бо вона реалізувала власний творчий потенціал. По-перше, в столиці Наталя здійснила свою давню мрію, зігравши у виставі унікального проекту “Театр переселенця”. По-друге, вона вступила до Університету менеджменту освіти НАПН України, де тепер успішно здобуває ступінь магістра з педагогіки вищої школи. “Моя історія стала прикладом для багатьох людей. Вона про те, як не втрачати надію, не боятися змін і вірити в майбутнє, – ділиться Наталія. – Життя тільки починається”.
Історія Захара: Шестирічний хлопчик приїхав з батьками до Києва, коли його рідне місто Луганськ було під сильними обстрілами. У ніч від’їзду родини з дому весь час йшов дощ. Коли батьки з сином прийшли до Центру дітей і сімей Карітасу, вихователі помітили, що хлопчик постійно дивиться у вікно. Згодом малюк розповів, що чекає на дощ, бо коли піде дощ – його родина нарешті зможе повернутись додому. Після копіткої праці, спеціалістам Карітасу вдалось знайти спільну мову з хлопчиком. На заняттях арт-терапією він вже намалював яскраво-жовте сонце, що виглядає з-за хмар. Маленький Захар зрозумів, що після дощу на небі завжди з’являється веселка та сонечко, а отже і життя його родини налагодиться…
Історія Нінель Олександрівни (село Бердянське, Маріупольський район): живе сама, хата пошкоджена обстрілами: “Зараз без гуманітарної допомоги ми просто не проживемо. Карітас дав нам паливні брикети, а то я вже не знала, як мені вижити, так було холодно. Оце вчора я протоплювала хату, хоч і димить пічка, але тепло, і горять вони добре. Грошей не вистачає катастрофічно, добре, що Карітас вже півроку мені допомагає ліками. У мене і серце, і тиск, і з ногами проблема. Я ж пересуваюсь на інвалідному візку…”
Станом на сьогодні, Карітас України має понад 30 регіональних осередків. Наша команда працює у 20 областях України, переважно західних та східних. Аби максимально наблизитись до потребуючих, за останні роки були відкриті нові офіси у тих регіонах, де за статистикою зосереджена найбільша кількість ВПО.
У 45 населених пунктах буферної зони працюють співробітники Карітасу Запоріжжя, Маріуполя та Краматорська.
“Портфоліо” нашої діяльності
Забезпечення доходів та раннє відновлення:
Бізнес-гранти для вимушених переселенців для започаткування та розвитку малого бізнесу.
Тимчасове працевлаштування фахівців з числа ВПО в соціально відповідальний бізнес.
Створення нових робочих місць (гранти для працедавців).
Житло та непродовольча допомога:
Розповсюдження паливних брикетів та інших засобів обігріву в “сірій” зоні.
Готівкові гранти для забезпечення потреб проживання в умовах зими, на відновлення об’єктів сільськогосподарського призначення, багатоцільові гранти.
Ремонт помешкань та установ соціального призначення:
Відновлення та встановлення вікон та ремонти приватних помешкань, включаючи готівкові гранти для проведення будівельно-відновлювальних робіт.
Ремонт установ соціального призначення (школи, дитячі садки, лікарні).
Харчування:
Забезпечення питною водою жителів постраждалих регіонів.
Розповсюдження продовольчих та гігієнічних наборів.
Охорона здоров’я:
Покращення стану здоров’я ВПО та жителів буферної зони: мобільна медична та психосоціальна підтримка; гранти для придбання медикаментів.
Проекти психологічної підтримки вимушених переселенців і жителів буферної зони.
Робота з дітьми із родин, які зазнали впливу кризи: простори дружні до дитини, психологічна підтримка для дітей та батьків із селищ буферної зони.
Своєю діяльністю ми прагнемо досягти взаєморозуміння, подолати упереджене ставлення суспільства до людей з різних регіонів України, простягти руку допомоги й підтримки всім потребуючим.
“У нас більшість співробітників – це переселенці, вони справді розуміють тих, хто до них звертається. Наші люди надають медичну та психологічну допомогу, привозять медикаменти, їжу і теплі речі. Недостатньо молитися, недостатньо обгортатись прапорами. Потрібно йти туди, де на тебе потребують. Де чекають допомоги і милосердя”, каже отець Василь (Іванюк), директор Карітасу Краматорськ.
“Я завжди розмовляю українською мовою, але це не призводить до конфліктів з місцевим населенням. Під час війни люди говорять між собою однією мовою – мовою милосердя. Місцеві жителі ні в якому разі не втрачені для України. Тільки за них треба боротися”, сказав отець Андрій (Бухвак), директор Карітасу Запоріжжя.
Share on Social Media
