Надія Лихолоб, Центральний Державний Архів Зарубіжної Україніки.
І живуть у пам’яті народу
Його вірні дочки і сини,
Ті, що не вернулися з походів
Грізної, великої війни.
Їх життя, їх помисли високі,
Котрим не судилось розцвісти,
Закликають мир ясний і спокій,
Як зіницю ока, берегти.
В. Симоненко («Пам’ять»)
В ці травневі дні ми віддаємо данину пам’яті тим, хто загинув на фронтах Другої світової війни, яка записана у всесвітню історію найбільш кривавими літерами – вона принесла розруху і горе мільйонам людей на всіх континентах.
Тоталітарна війна закінчилася беззастережною капітуляцією 8 травня 1945 р., яке увірвалося в життя тріумфальними звуками переможних сурм. З того часу вже минуло 75 років, але рани ще не зажили… І про це варто пам’ятати.
У кінці ХІХ століття сотні тисяч українців переїхали на землю вільних людей – до Канади, США та інших країн. І коли світовій свободі став загрожувати нацизм, тисячі українців взяли до рук зброю, щоб захистити і свою нову домівку, і Україну. Свого часу Уїнстон Черчілль у спогадах написав: «З-поміж усіх народів, які опинилися під владою Німеччини, чи не найбільше постраждав український. Але, разом з тим, він ціною мільйонів своїх представників зробив величезний внесок у перемогу над нею…».
І непересічною, але досить ще неналежно оціненою і висвітленою в Україні є участь українців з діаспори у Другій світовій війні, які воювали на всіх фронтах у Європі, Північній Африці, на Далекому Сході, на Тихому океані.
Саме цим хоробрим серцям вояків з українською душею і присвячений документальна онлайн-виставка «І живуть у пам’яті народу його вірні дочки і сини», який Центральний державний архів зарубіжної україніки (м. Київ) приурочив до 75-річчя з дня перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.
Представлені на виставці маловідомі широкому загалу, і особливо в Україні, документи репрезентують долі українських родин, чиї сини і дочки в лавах армій країн антигітлерівської коаліції наближали перемогу над нацизмом.
Окрім широкої географії військових дій, у яких брали участь українці, документи виставки інформують також про реакцію українців закордоння на початок війни та їх готовність добровільно вступати у військо, про їх високий професійний рівень, бойові успіхи, нагородження та втрати серед українських вояків держав-переможниць; а також про участь українських громад та громадських організацій діаспори у численних акціях допомоги воякам. Адже боротьба з ворогом у складі армій держав-союзників була для українців водночас і боротьбою за Україну.
Пропонуємо долучитись до перегляду документальної онлайн-виставки ЦДАЗУ «І живуть у пам’яті народу його вірні дочки і сини» за посиланням tsdazu.archives.gov.ua/archives/3681.
Share on Social Media
