Select Page

Government of Alberta Affordability Programs
BBC-RSSFEEDS Live ukraine news

Помер Іван Бережницький – архітектор унікального храму Святої Софії – Премудрості Божої у Львові

Aug 29, 2022 | News, Ukraine, Featured

Іван Бережницький на тлі храму Святої Софії - Премудрості Божої

Український Католицький Університет

З глибоким сумом повідомляємо, що вранці 14 серпня 2022 р., прийнявши Святі Тайни, упокоївся у Бозі Іван Бережницький – талановитий архітектор, добродій своєї парафії та Українського католицького університету, архітектор університетського храму УКУ – церкви Святої Софії – Премудрості Божої у Львові.

Іван Бережницький – американський архітектор українського походження. Нащадок знаних українських родів Бережницьких, Тершаковців, Вахнянинів. Син відомих членів громади у Філадельфії – світлої пам’яті д-ра Стефанії та д-ра Юрія Бережницьких, які емігрували зі Львова під час Другої світової війни.

Іванове дитинство і молодість пройшли у Філадельфії. Його професійна кар’єра розвивалася у Новій Англії, США. І, як він сам підкреслював, вершина його творчості втілилася у Львові. «Будучи протягом багатьох років знаним фахівцем із планування вишуканих приватних домівок, Іван Бережницький почав на доброчинних засадах супроводжувати Український католицький університет у його архітектурному розвиткові. Годі перелічити ті місяці, роки, які Іван присвятив питанню – яким повинно бути сучасне університетське містечко у незалежній постмодерній Україні ХХІ-го століття. Не шкодуючи власних професійних та матеріальних ресурсів, бостонський архітектор причинився до того, що ландшафт Львова збагатився проєктом найкращих архітекторів світу – університетським містечком Українського католицького університету», – ділиться спогадами владика Борис Ґудзяк, президент УКУ, архиєпископ-митрополит Філадельфійської Архиєпархії УГКЦ.

Іван Бережницький на терасі УКУ, позаду – Церква Св. Софії, фото: Олександр Ласкін

Іван Бережницький став творцем храму Святої Софії Премудрості Божої, який є унікальним не тільки для Львова, а й для України. Адже в одній будівлі на різних ярусах функціонують три храми: наземний рівень — це церква Софії-Премудрості Божої, на нижньому — ще два: храм святого Климентія Папи Римського і церква Гробу Господнього.

«Головною ідеєю цього храму було запрошення заглибитись в історію самої Церкви. Щоби процесією можна було зійти з головної церкви в нижчу, потім у крипту, а потім пандусами знову піднятися до головного храму, — розповів у одному з інтерв’ю Іван Бережницький. — Коли ми починали проєктування цього храму, то мали тижневий тур старими церквами Риму і Равенни – храмами раннього християнства. І великою мірою форма цієї церкви була базована на тих наших дослідженнях. Храм є не наслідуванням традиції, а передусім її продовженням. Народ, який мав перервану історію не тільки в богослужінні, а й у зведенні храмів, шукає бази, з якої почати… Мені дуже приємно працювати в місті, яке мої батьки залишили, коли їм було по двадцять з лишком років і до якого вони ніколи не змогли повернутися. Але мене кличе й атмосфера університету. У нього є важлива місія, що спонукує людину до творчості».

За словами митрополита Бориса, для Івана Бережницького роки співпраці над проєктом університетського містечка УКУ та дизайном Церкви Святої Софії, стали роками особистого духовного паломництва. «Іван Бережницький, поки будував Божий дім, чим раз ближче відновлював свідомість свого Хрещення. Останні місяці та роки Іван боровся за життя, водночас безстрашно дивився на перспективу смерті. У Христі він її вже не боявся», – зауважив митрополит.

Спільнота Українського католицького університету висловлює щирі співчуття дружині Мар’яні, яка була творчим партнером талановитого архітектора, родинам Бережницьких, Тершаковців, усім рідних і друзям покійного.

«З сумом прощаємо великого ктитора, який творчо, морально і матеріально віддавав найкращі сили нашому університетові. Ми дякуємо Іванові, Мар’яні та усій родині за ті всі благодаті, які спливали на нас», – зазначив владика Борис.

Церква Святої Софії Премудрості Божої, архітектор: Іван Бережницький

Вічная пам’ять Іванові Бережницькому.

5 думок Івана Бережницького про архітектуру з його інтерв’ю для «Львівської пошти»:

Мене з молодих літ цікавило мистецтво. Мій батько дуже багато часу присвячував мені та сестрі, особливо в додаткових навчаннях удома. Ми багато читали про різні мистецькі течії і між тим про архітектуру. То були часи Ле Корбюзьє, який багато писав про те, як архітектура може створити інакший світ. Він розробив ідею «сонячного міста». Його ідея таких великих будов у парку виявилася цілком непрактичною, але сама його віра, що архітектура може дійсно вплинути на якість життя, було тим, що промовило до мене.

Спочатку ми будуємо наші будинки, а опісля вони «будують» нас. Дуже влучно сказав Вінстон Черчілль. Бо ми до якоїсь міри є продуктом нашого оточення, і якщо це оточення нас підносить, то очевидно воно так буде впливати. Відповідно, якщо наше оточення буде нас принижувати, то дуже тяжко з цим боротися.

Пропорції в архітектурі вважаю надзвичайно важливими. Пропорції не тільки частин будинків, але й пропорції у відношенні до людини. Бо все ж будинок – це щось, у чому ми живемо, який ми сприймаємо. І якщо будинок не є пропорційним до нас, до того, як ми себе сприймаємо, якщо зовнішні простори не є пропорційні до нас, якщо оздоблення тих просторів не є пропорційним до людини, якщо вони є, скажімо, занадто монументальні, занадто складні, тоді ми не чуємося добре. Вигляд очевидно дуже важливий (під виглядом я розумію деталі оздоблення і таке інше). Однак можна наліпити всяких деталей, але якщо нема пропорцій, будівля не матиме основи.

Важливішим за довговічність і витривалість будинку є те, в який спосіб він сприяє радості, почуттю задоволення, усвідомленню себе. Важливо не те, яким є будинок: цегляний, кам’яний чи дерев’яний, а те, чи виконує він дуже важливу функцію. Навіть якщо він стоятиме триста років, а бракуватиме цього, то триста років він гнітитиме своїх мешканців.

Дуже важливо плекати родинні традиції. Те, що мої батьки, вся генерація моїх дідусів і бабусь були активними в громадському житті, і мене спонукує щось віддати громаді. Тому дуже важливо плекати в дітей усвідомлення, що ми живемо не лише для себе, а й для того, щоб збагатити своє оточення, своє суспільство.

Share on Social Media

Federal Provincial Child Care

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.