Катерина Озерянська, LJI Reporter для НШ-УВ.
CUSAP на Speakers’ Corner українського фестивалю
На майданчику Speakers’ Corner під час Bloor West Village Toronto Ukrainian Festival команда Канадсько-української хірургічної програми допомоги (Canada-Ukraine Surgical Aid Program, CUSAP) представила звіт про десять років хірургічних місій, їхню еволюцію після повномасштабного вторгнення, а також про те, як канадські лікарі та медсестри працюють із найскладнішими травмами війни. Канадсько-Українська Фундація (КУФ), створена у 1995 році, координує широкий спектр гуманітарних програм, однією із яких є Канадсько-українська хірургічна програма допомоги (CUSAP).
КУФ була створена для координації, розвитку і здійснення гуманітарної допомоги Україні: від продуктів і ліків до медичного обладнання, допомоги в охороні ментального здоров’я та медичних місій. Програма CUSAP – відповідь на потребу лікувати найбільш важкі травми війни, зокрема відкриті, контаміновані поранення ветеранів і цивільних українців, які потребують багатоетапної реконструкції. CUSAP стартувала в березні 2022 року після консультацій із МОЗ України та колегами-хірургами, аби закрити «довгу хвилю» посттравматичних дефектів і деформацій. Її подвійна мета: (1) надання складної реконструктивної допомоги постраждалим і (2) навчання українських лікарів через платформу SUSEI (Sunnybrook Ukraine Surgical Education Initiative).
Програму започаткував і очолює знаний хірург, доктор Олег Антонишин. Клінічну координацію забезпечують доктор Олег Антонишин (lead surgeon), доктор Мішель Гладуневич (medical director) та доктор Стівен МакКейб (surgical director). Операційне ядро і логістику місій забезпечує Юлія Маланій (program manager), яка, зокрема, проводить передачу пацієнтів до приймаючих лікарень в Україні. За час повномасштабної війни свої послуги програмі запропонували понад 250 волонтерів, а вартість переданого високоспеціалізованого обладнання сягнула понад $2 млн.
Джерело: КУФ
За десять років хірургічні місії стали для сотень українських пацієнтів шансом на нове життя. Від 2014 до 2020 року лікарі здійснили сім виїздів в Україну, а вже після 2022-го — шість місій CUSAP у Польщі та три виїзди до українських клінік у межах платформи SUSEI. За цей час понад 400 людей отримали складні реконструктивні операції на обличчі та / чи кінцівках – втручання, які повернули не лише функції, а й гідність, віру в себе. Ще понад тисячу осіб пройшли консультації, знаходячи підтримку і надію. Але місії, це не лише операції. Понад 3 000 українських медиків отримали нагоду вчитися у канадських колег: від хірургів і анестезіологів до медсестер і реабілітологів. Лікарні, що приймали команди, отримали оновлені операційні та відділення, а партнерство з університетами у Львові, Києві й Харкові допомагає втілювати ці знання в широку практику. Це не просто цифри, це система, яка змінює українську медицину зсередини.
За кадром кожної місії велика підготовча робота: ліцензування і страхування лікарів та медсестер, погодження з МОЗ Польщі, МОЗ України і Міністерством оборони України, укомплектування мультидисциплінарної команди, закупівлі через Sunnybrook / Plexus із використанням закупівельної спроможності госпіталю, а також склад, маркування, пакування і відвантаження сотень одиниць інструментарію та матеріалів. Значну частину обладнання і матеріалів надає індустрія, від хірургічних інструментів до шовних матеріалів. Як підтвердили спікери, частина членів команди із США, а також є координація з іншими західними місіями; потреба «гігантська», і додаткові професійні ресурси лише вітаються.
Джерело: КУФ
Пацієнти потрапляють до CUSAP через мережу українських лікарів і лікарень, яка сформувалася за роки співпраці. До приїзду бригади команда завчасно відбирає кейси, наприклад, на останній місії із збереження кінцівок у Польщі був сформований перелік з 22 важких пацієнтів.. Діагностика і планування відбуваються дистанційно до місії (телемедицина), операції в базовому шпиталі місії (2022-24 – у Польщі, надалі в Україні), далі реабілітація і дистанційні консультації. На завершальному етапі CUSAP забезпечує антибіотики і необхідні ліки (щонайменше на три місяці підтримки), тоді пацієнтів репатріюють в Україну, де їх приймають визначені лікарні.
Під час обговорення на Speakers’ Corner відвідувачі запитували про безпеку поїздок. Волонтери пояснили, що коли йдеться про місії безпосередньо в Україну, склад команд свідомо роблять меншим. Це питання безпеки, адже всі рішення ухвалюються на основі оборонних рекомендацій. Якщо ситуація змінюється, виїзд можуть перенести. Та попри ризики, лікарі зізналися: їхня мотивація залишатися в строю величезна, а родини підтримують і розуміють цей вибір.
У розмові на майданчику Speakers’ Corner лікарі детальніше зупинилися на темі травм кінцівок та щелепно-лицевих ушкоджень. Вони пояснили, що при використанні зовнішньої фіксації (апарати зі штифтами) ризик інфекцій надзвичайно високий, фактично наближається до ста відсотків. Тому одним з головних завдань місії є зняти таку фіксацію і перейти на внутрішню, що дозволяє краще контролювати інфекції та відновлювати функції. Хірурги підкреслили: такі випадки рідко вирішуються однією операцією, пацієнти повертаються на кожну наступну місію, адже йдеться про довгі та складні процедури. Для навчання колег уже використовуються спеціальні моделі, на яких відпрацьовують техніки відшарування та репозиції при травмах обличчя. А на майбутніх виїздах команда планує розширити й ортопедичний напрямок із внутрішньою фіксацією.
Також під час презентації на Speakers’ Corner команда поділилася історіями пацієнтів, які найбільше закарбувалися в пам’яті. Одну з них слухачі сприйняли особливо емоційно: йшлося про 35-річного чоловіка, який отримав поранення нижньої половини обличчя у вересні 2022 року. Після первинної допомоги в Харкові він місяцями не наважувався показатися власній доньці. Лише після операції, яку здійснили лікарі CUSAP, він зустрівся з донькою. Лікарі пояснили громаді: саме такі історії надихають лікарів повертатись на наступні місії.
На фестивальному майданчику лікарі наголосили: місії, це не лише про хірургів. Перед громадою вони описали команду, де кожен виконує свою критично важливу роль. Поруч із щелепно-лицевими хірургами та ортопедами працюють анестезіологи, операційні медсестри, спеціалісти з реабілітації, фізіотерапевти й ерготерапевти. Важливою частиною є передопераційна оцінка та післяопераційне ведення, контроль дихальних шляхів і можливих ускладнень у відділенні відновлення. Особливу увагу привернула історія про спеціаліста, який створює 3D-моделі облич для підготовки складних реконструкцій. Не менш важливими є й ІТ-фахівці: вони дбають про кібербезпеку, зокрема захист персональних даних ветеранів, що перетинають кордон. «Це справді велика команда», – підсумували виступаючі, пояснивши, що саме завдяки такій мультидисциплінарній побудові досягаються результати, яких самотужки не зміг би забезпечити жоден окремий фахівець.
Під час обговорення на Speakers’ Corner лікарі розповіли громаді, що на кожній місії українські хірурги й медсестри працюють пліч-о-пліч із канадськими колегами. Це починається від стандартів роботи операційної й ведення документації і продовжується плануванням післяопераційного догляду. Коли місії базувалися у Польщі, разом із пацієнтами приїздили 5–6 українських хірургів, які оперували поруч із канадською бригадою. «Це справжнє навчання людина-до-людини, – пояснили виступаючі – Один лікар навчає десятки інших, одна медсестра передає знання десяткам колег». Такі слова викликали особливий інтерес у слухачів, адже йшлося не лише про операції, а про формування довгострокового потенціалу для української медицини.
Джерело: КУФ
У сесії на Speakers’ Corner виступили волонтери-медики: одна з медсестр розповіла, що з 2015/16 років була на десяти місіях, і що ця робота стала для неї «частиною сім’ї». Інша операційна медсестра Маріана наголосила на мультидисциплінарності команди та попросила аудиторію донатити, адже «знання змінюють систему в Україні». Анестезіолог описав свою ділянку – передопераційні оцінки, інтраопераційний супровід, післяопераційну стабілізацію; окремо відзначив роль транспорту, логістики, ІТ і моделювання. Із залу прозвучали слова представника Канадського Червоного Хреста: історії CUSAP «резонують із канадською публікою», потреби в Україні «складні і зростають», а тренінгова складова – «життєво важлива».
На запитання «що робити, якщо ви не медик?» команда відповіла: допомагайте інформаційно – медіа, подіями, поширенням історій; звертайтеся до обраних представників (MP/MPP) із підтримкою таких місій; і, звісно, донатьте – саме пожертви роблять місії можливими. Прості речі на кшталт волонтерської допомоги на подіях теж важливі.
Після серії місій у Польщі команда готує наступні виїзди: з озвученого – план двічі на рік, із розширенням навчального блоку і взяттям тяжчих клінічних випадків. За презентацією, осіння місія 2025 року запланована в Україні; це означає ще тіснішу роботу з українськими колегами і більший освітній компонент. На кожній наступній місії більше українських спеціалістів, складніші кейси, більше навчання на моделях і в операційній.
Найемоційніший момент – повернення пацієнтів. Команда забезпечує медикаменти на завершення курсів, тримає зв’язок із лікарями в Україні, щоб коригувати лікування, і залишається доступною для дистанційних консультацій. Саме безперервність догляду і партнерство з українськими клініками роблять допомогу сталою.
CUSAP – це не «гуманітарна акція на тиждень». Це система, де кожна ланка, від складу і закупівель до операційної і післяопераційної підтримки, працює на результат. У програмі поєднані високотехнологічна хірургія, освітній трансфер і людяність, без якої неможливо лікувати травми війни. І коли на сцені розповідають про пацієнта, який знову наважився подивитися в очі своїй дитині, стає зрозуміло: ці місії змінюють не лише обличчя – вони повертають життя.
Share on Social Media
