Безбар’єрність як фундаментальний принцип культурної та територіальної відбудови України
Роксолана Озерянська для НШ-УВ.
Післявоєнна відбудова – це не лише відновлення стін, які були зруйновані. Це складний і багаторівневий процес, що охоплює соціальні, культурні та історичні питання. Війна знищує не тільки тіла й міста, а й соціальні інфраструктури, історичну пам’ять, українську ідентичність. Архітектура неминуче стає одним із ключових інструментів пошуку відповідей.
У своїй доповіді на Speakers’ Corner під час трирічного Конґресу Українців Канади Роксолана Озерянська, кандидат на ступінь магістра архітектури (M.Arch) Університету Ватерлоо, співставить низку питань: чи можливо відтворити культуру, звільнивши її від століть імперського тиску – спершу російської імперії, згодом радянського союзу, а тепер сучасного російського державоутворення? Як зберегти спадковість української культури, не застрягши в минулому або не опинитись у бездумному копіюванні? Як відновити людей та їхнє середовище після травми, не витісняючи саму пам'ять про неї, але й не перетворюючи країну на музей війни? Як будувати швидко, але не втрачати глибини? І чи можна проектувати так, щоб вберегтись від нових руйнувань у майбутньому?
Роксолана розглядає руйнування України як три взаємопов'язані травми:
- Геноцид (найтрагічніша з усіх) – навмисне знищення людей; убивства, тілесні й психологічні травми, вимушене переселення та депортації;
- Урбоцид – навмисне руйнування міст і культури; знищення архітектури як носія колективної пам’яті;
- Екоцид – навмисне руйнування землі; випалювання, замінування, отруєння родючої та життєдайної української природи.
Доповідачка підкреслює, що ці травми не існують окремо. Люди творять культуру, культура вкорінена в землі, а земля підтримує людське життя. Відбудова має враховувати цю взаємозалежність і відбуватись передусім для людей, а не лише довкола матеріальних об'єктів.
Архітектура – дисципліна, яка змінюється повільно. Побудоване середовище зберігає і фізичні, і моральні цінності попередніх епох. Воно рідко оновлюється радикально. Війна ж усе руйнує – і те, що було безцінним, і те, що нав’язувалося силою. Саме тому цей злам створює можливість переосмислити цінності, перекалібрувати принципи і будувати з позиції відповідальності за сучасність.
Доповідь наголошує, що архітектурні традиції минулих століть формувались навколо уявлень про монументальність, контроль, порядок. Сьогодні ці принципи потребують зміни. Архітектура має бути людяною, гнучкою, турботливою. В результаті війни спектр людських тіл з новими потребами і можливостями суттєво розширився, і архітектура має на це відповісти. Люди, понівечені війною, які тепер живуть із різними помітними й непомітними фізичними або когнітивними відмінностями, заслуговують на рівний доступ до простору й участі в суспільному житті, що й ті, хто вцілів.
Безбар’єрність у цьому контексті не може залишатись дрібним технічним доповненням – пандусом чи пiктограмою. Вона має стати фундаментальним принципом відбудови. Це не лише технічне поняття, а форма політичної й соціальної свободи. Простір повинен бути відкритим, здатним реагувати на вразливість і давати відчуття приналежності.
Хоча ця наукова доповідь зосереджена саме на контексті України, слухачі матимуть змогу почути, як ці питання можуть виходити за межі локального, і як це дослідження може стати підґрунтям для утвердження архітектури як моральної дисципліни, що поєднує простір і справедливість. На прикладі України можна побачити, як архітектура здатна народжуватись із руйнування не як копія минулого, а як етична система, що підтримує життя у світі, який дедалі більше визначається кризами – війнами, кліматичними катастрофами та соціальною нестабільністю.
Якщо перенести безбар’єрність в основу, тоді відбудова перестане бути лише технічним процесом – і стане актом свободи.
Трирічний Конґрес КУК є однією з найважливіших платформ для представлення таких актуальних тем, для обміну ідеями та досвідом між фахівцями, а також для залучення зацікавлених осіб до реалізації представлених принципів у реальних проектах.
Share on Social Media
