Майя САЙПЕЛЬ, керівниця фольклорного колективу «Перлинка» Будинку дитячої творчості м. Славута Хмельницька область.
Фольклорний гурт «Перлинка» створено у 1997 році у м. Славута Хмельницької обл. Метою колективу є фіксація, збереження та трансляція пісенних, музичних та словесних фольклорних зразків нашої місцевості, а саме сіл Славутського р-ну Хмельницької області. Тому репертуар “Перлинки” складається з матеріалу, записаного учасниками колективу у фольклористичних експедиціях.
Коли у січні 2022 року ми побачили у Фейсбуці допис Руслани Лоцман про початок канадсько-української програми «Збережи мову і культуру своєї бабусі», спонсорованої Канадсько-Українською Фундацією та Фундацією Темертеїв, то безмежно зраділи. Адже на той час ми вже мали власні експедиційні матеріали, у яких записували пісні, обряди, звичаї, традиції, разом з тим, фіксуючи живу мову старожилів (розповіді, діалоги), уважно вслухались в говірку інформантів і потім використовували все це в сценічних реконструкціях. У піснях ми теж ніколи не замінювали діалектичні слова на літературні.
Тож я одразу запропонувала дітям підготувати кілька відео для програми. І нас це дуже захопило. Ми не лише прослуховували старі дослідницькі записи, а й, вирушаючи в нові фольклористичні експедиції, почали звертати більше уваги на діалектичні особливості того чи іншого села, шукати спільність та відмінність у вимові, в окремих звуках, складах тощо.
Експедиція в с. Миньківці Славутського р-ну Хмельницької обл. Респондент: Євгенія Дудар. Слухачі: учасники гурту «Перлинка». Фото Майї Сайпель, 10.10.2023.
Наприклад, в селах, які розташовані поряд, можуть по-різному вимовляти певні слова. Візьмемо для зразку село Сьомаки. Його жителі замість фонеми «о» вимовляють «у». Навіть село Сьомаки вони називають Сюмаки. Приклади: худити, рубити, у двурі, куторий, влужити.
У селі Хоровець, що розташоване через ліс від Сьомаків, закінчення іменників у формі множини замінюють з літературного «и» на «і». Приклади: гуркі, рогі, пірогі, стежкі.
І практично в усіх селах, які ми досліджували, в іменниках, які починаються на голосні звуки, додають фонеми «г». Приклади: Голя, Ганя, Гандрей, гочи, гонучи, гонук(а), говес.
А у селах Шагова, Мухарів «цакають», тобто у закінченнях дієслів замість «ться» говорять «ца». Приклади: прислухаєца, приглядаєца, слухаєца, звеца, нравица.
Цікавою особливістю майже усіх сіл дослідженого району є заміна у префіксах «від» на «од». Приклади: одвідати, одказати, одимкнути, одчинити.
У результаті нашої участі у програмі «Збережи мову і культуру своєї бабусі» учасники «Перлинки» віком від 5 до 18 років презентували 38 робіт. Серед пісенного фольклору в процесі створення відеороликів для програми нами використано: календарно-обрядові пісні: колядки, щедрівки, веснянки, купальські, жнивні; ліричні пісні; весільні пісні; дитячий фольклор: забавлянки, колискові. Усний фольклор: розповіді про елементи традиційного дівочого строю Славутчини, про святкування щодрухи та обряд водіння Кози, вбірання молодухи до шлюбу, оповідки про зустріч весни, різдвяні вінчування. Пісенні та мовні зразки відтворені з сіл Шагова, Мухарів, Хоровець, Гориця, Сьомаки, Миньківці, Марачівка, Романіни, Хутір Шевченко, Дідова Гора, Пузирки, Марачівка.
Діти переймали фольклорні матеріали двома способами: або з аудіозаписів, або безпосередньо від інформантів. Звісно, другий спосіб вивчення матеріалу ефективніший, адже діти в живому спілкуванні краще сприймають інформацію і можуть точніше передати манеру співу, говірку, певні жести, вони краще засвоюють основи звукоутворення, звуковедення, артикуляцію. Але, на жаль, число респондентів щороку зменшується, оскільки старенькі люди відходять на той світ, тож діти змушені користуватися лише аудіо- або відеозаписами.
Коли в колектив приходять нові діти, я проводжу з ними таку забаву: що означає це слово? Усі діалекти використовую суто з нашого регіону. Дітки іноді висловлюють дуже кумедні припущення. Але, у такий спосіб, вони в ігровій формі дізнаються про нашу рідну говірку. Разом з тим, я пояснюю їм, що діалекти збагачують нашу мову, і ми не маємо стидатися використовувати їх в повсякденному житті, бо в цьому є унікальність нашого регіону та безпосередньо нас, його жителів.
Моя місія та мого колективу – не лише відроджувати нашу пісенну та мовну спадщину, а й транслювати її серед людей, недотичних до фольклорної діяльності, аби українська автентична традиція набувала популярності з кожним днем.
Програма «Збережи культуру і мову своєї бабусі» – потужний мотиватор у цій надважливій справі.
Share on Social Media
