Майже рік тому, у середині серпня 2014 р., Новий Шлях написав у редакційній статті, що дивна ситуація з російськими “гуманітарними конвоями” на Донбасі “створює стійке враження хаосу, в який Росія завела Европу та Україну”. Очевидно, що причини хаосу, який часто можна спостерігати в українській дійсності, не є лише зовнішніми. Довгі часи бездержавності і відсутності демократії ще довго будуть відгукуватись в українській політиці. Але будьмо оптимістами і шукаймо ознаки того, що відвічний український хаос нарешті починає прояснюватись.
Протягом усього минулого року одним з головних закидів на адресу нової української влади була відсутність реформ у економіці, політиці та державному устрої. Очікування змін у суспільстві після Революції Гідности було настільки сильним, що, незважаючи на російську навалу, це питання стояло дуже гостро і під кінець року поширились розмови про “третій Майдан”. Цікавим є те, що навіть за такої хаотичної ситуації, яка складається у Мукачевому, де назовні вилізли усі вади нереформованих правоохоронного та фіскального секторів, зараз немає масових розмов про новий Майдан. На чий рахунок віднести це досягнення?
Можливо, народ просто втомився від революції і війни. Можливо, люди не бачать лідера, який міг би забезпечити перемогу нової революції, цього разу – справжню перемогу. Правий Сектор, що завжди позіціонував себе політичною силою, яка могла би очолити новий Майдан, у результаті подій у Мукачевому може втратити політичний імідж (принаймні частково і принаймні на якийсь час). А, можливо, в Україні справді почалися якісь зміни і це стримує народ від бажання міняти життя у революційний спосіб?
Якщо зміни і почалися, то зараз – їх найперший етап. Зараз лише формується довіра до того, що влада спроможна змінюватися. Вірніше сказати, зараз українське суспільство підходить до останньої межі, за якою – прірва безладу і бездержавності, оскільки корупція вже призводить до масштабних бешкетів внутрі України, які мають смертельну небезпеку з огляду на триваючу зовнішню навалу.
І чомусь виникає почуття (чи це – лише надія?), що цього разу держава таки усвідомить відповідальність і здійснить докорінні реформи для викорінення корумпованих систем у різних галузях. Раніше проблеми з контрабандою, які виринули назовні протягом минулого місяця в Одеській і Закарпатській областях, були усім відомими, але ні в кого не було і натяків надії на те, що там буде наведений порядок. Але зараз це питання стало руба. Усі ці проблеми дістали конкретні імена Народних депутатів і чиновників, конкретні образи перестрілок і вибухів у мирному місті.
Погляди усієї країни спрямовані на конкретного Президента та підзвітних йому осіб. У них немає вибору. Або вони наведуть порядок у правоохоронній та митній службах, або доведуть свою невідповідність посадам. Важко уявити, що в останньому випадку нинішнє керівництво держави зможе залишитися в політиці. Крім того, наведення порядку у цих двох галузях вимагало би докорінних реформ в усій правовій системі, включно з прокуратурою і судами. Будемо сподіватися, що плани замінити цього року 700 працівників прокуратури по всій Україні через відкритий конкурс, про які сказав заступник генерального прокурора України Давід Сакварелідзе минулого тижня, – один з перших кроків у цьому напрямку.
Share on Social Media
