Минулого тижня в українському уряді відбулися дві гучні відставки і одночасно загострилася економічна ситуація в країні. 18 та 21 серпня, відповідно, подали у відставку Урядова уповноважена з питань антикорупційної політики, відома журналістка і активний учасник Майдану Тетяна Чорновол, та Міністр економічного розвитку і торгівлі Павло Шеремета.
Обидва політики навели практически однакові причини для відставок – вони вважють, що нова українська влада на чолі з президентом та урядом мало роблять для реального реформування країни і не мають для того політичної волі.
У блозі на Українській Правді Тетяна Чорновол написала, що нова влада “не має … політичної волі на … широкомасштабну війну з корупцією. Навіть, якщо це стосується гвардії Януковича. Не люструвати їх треба, а саджати, їх активи повертати державі… Але генпрокуратура давно нікого не арештовує, а навпаки загальмовує справи…”.
Чорновол звинуватила нинішній Кабінет Міністрів у співпраці з особами, що багатьма підозрюються у корупції. Вона визнала, що уряд бореться з корупційними оборудками з метою наповнення державного бюджету, але назвала цю боротьбу обмеженою. Варто навести її цитату: “…уряд не є поганим. Просто наша країна така ще хвора, … що навряд чи можна чекати кращого від влади на даний момент.”
Павло Шеремета розкритикував “хижацьке ставлення” влади до бізнесу і сказав, що за шість місяців роботи в уряді не зміг цього змінити. Приводом для його відставки стало призначення на посаду торгового представника України Валерія П'ятницького, який обіймав посади в українських урядах ще з часів президента Кучми. Згодом з'явилися ознаки, що Шеремета співпрацює з ініціативою “Реанімаційний пакет реформ”, але про участь цієї ініціативи, чи Шеремети зокрема, у наступних парламентських виборах поки що невідомо.
Повідомлення про проблеми з реформами співпали з новинами про критичну ситуацію в економіці та фінансовій сфері України. 21 серпня ґазета Financial Times опублікувала статтю “Ukraine’s economy: Broken down”, де передрікла Україні дефолт, якщо Захід не надасть їй подільшу допомогу. У квітні цього року Міжнародний Валютний Фонд відкрив для України кредитну лінію на 17 млрд. доларів, але, згідно статті, цих грошей не вистачить, якщо війна на Донбасі триватиме хоча б іще декілька місяців. Втрата Криму вже зменшила ВВП України на 3.7%, а на Донбасі, де зараз економіка знаходиться у катастрофічному стані, виробляється до 20% ВВП.
Новий Шлях звернувся за коментарем до професора Ivey Business School Василя Калимона, голови Економічної Дорадчої Ради при уряді України. Професор підтвердив, що в уряді є серйозні проблеми з відданістю реформам. Він назвав кілька успішних реформ, як от закони про закупівлі та доступ до інформації, введення плаваючого курсу гривні, але наголосив, що цього замало. Василь Калимон підтвердив важку ситуацію в економіці і сказав, що Україна задля відвернення дефолту мала би застосувати такі заходи як підвищення пенсійного віку, одномоментну відміну субсидій населенню на паливо та субсидій галузям економіки. Він відзначив, що військові витрати не лише лягають величезним тягарем на економіку, а й досі мають лазівки для корупції. Очевидно, Росія розраховує на те, що важка економічна ситуація заставить Україну здатися на принизливі умови, такі як федерелізація, друга державна мова та невступ до НАТО.
Share on Social Media
