Прес-референт філії УНО в Гамільтоні Л. Тиховська
Заходами Клубу Сеньйорів при філії УНО в Гамільтоні 1 жовтня 2014 р. відзначили роковини Ярослава Клуня. Члени Філії Братніх Організацій і родина в гостинній атмосфері з найкращими побажаннями вшанували його діяльність в українському мистецтві, передання його молоді, яка понад 50 років гуртується в Гамільтоні при ансамблі “Чайка”, засновником якого був Ярослав Клунь.
Ярослав Клунь народився 1927 року в селі Єзупіль біля Івано-Франківська в родині Євгена і Марії Клунь. Виростав у сільському оточенні, яке дотримувалося своїх віковічних звичаїв, серед пишної української природи. Майже у кожному селі розвивалися таланти у галузях народної творчості, дотримувалися традиції в хореографії та музичному акомпанементі. Батько Ярослава навчав народним танкам. Ярослав з дитинства пильнував хід навчання і хореографію танків, виплекану українським народом. Батько замітив його зацікавлення, й почав його навчати. Брат батька, Богдан, в Івано-Франківську заопікувався ним, ознайомлюючи його з балетом.
Великий вплив на юнака мали танцюристи Чуперчука. В 1944 році навчання перервано, дорога простелилася на захід. Опинившись у французькій зоні після скінчення війни, вступив у французький Легіон.Відслуживши два роки, виїхав до Англії, де прийшлося працювати в цегольні й жити в таборі. Періодично в таборі влаштовували розвагові вечори, і там Ярослав займався хореографією народних танців.
З Англії прибув до Канади, родина оселилася в Гамільтоні. Після приїзду, почав керувати ансамблем “Чайка”. В рамках святкувань 30-ти ліття МУНО в Торонті у жовтні 1964 р. відбувся великий концерт з участю актора Джека Паланса, масовою участю танцюристів з Онтаріо під керівництвом Ярослава Клуня. Він досяг великих признань зі своїм ансамблем на різних імпрезах. Збагачував основу народних танців, ретельно дотримуючись українського фольклору. Ансамбль “Чайка” полонив українців та чужинців в багатьох країнах. Турне ансамблю в Европі у липні 1977 року увінчалося надзвичайним успіхом.
Ярослав Клунь зробив великий внесок у визнання української народної творчості в Канаді і по цілому світі. Його діти, Надя і Роман слідували кроками батька і мами, що вилилося у членство в ОУК та багатолітню працю на користь громади.
Share on Social Media
