Микола Воротиленко, Едмонтон.
Кожного року, в травні та червні місяці, на роковини закінчення та початку ІІ Світової Війни (ІІ СВ), активізуються всі московські пропагандисти, організовуються театралізовані паради в Москві та по інших регіонах, а тепер “руським міром” по всьому світі, у вигляді автоколон “безсмертний полк” та різних “парадів”. Інколи ці “театралізовані вистави” виглядають як повний маразм. Особлива увага приділяється дискредитації людей, які розкривають реальні причини та правду про початок ІІ СВ та її організаторів. Одним з таких жертв московської пропаганди є Віктор Суворов (Victor Suvorov).
Перший раз ім’я «Віктор Суворов» я почув більше 30 років тому. Це був кінець 80-тих. То були цікаві роки, які змінили весь світ. В 1985 році М.Горбачов прийшов до влади в СРСР. Він був молодий, енергійний і розумів, що для виживання СРСР мусить почати проводити реформи. Було заявлено, що в СРСР починається Перестройка (Перебудова). Одним з елементів Перебудови була заявлена Гласність. Тобто повна свобода слова для ЗМІ. На нас вилився величезний потік правди про наше минуле та злочини, які творились в СРСР комуністичним режимом. Дивлячись на ті роки з висоти сьогоднішнього дня, ми можемо сказати, що, починаючи десь з 1985 року і до початку 90-тих, в СРСР була найбільша свобода слова, яка коли небуть існувала в історії, а для ЗМІ – золоті роки. Всі ЗМІ знаходились на державному фінансуванні, але їм дозволялось писати все, що хотіли. В республіках СРСР виникло багато нових національних та незалежних ЗМІ, які друкували матеріали про злочини Москви та комуністів в їхніх республіках. Тому за попередні п’ять років Гласність зробила свою справу. Люди, в основній своїй масі, ненавиділи комуністичну партію і її лідерів за злочини, які вони творили. Всі “колишні” притихли і сиділи тихіше води і нижче трави.
Але була одна тема, яка ще залишалась незайманою і, так би мовити, святою. Це тема ІІ Світової Війни та жертв, які понесли люди в СРСР. Ця тема була постійно присутня на телебаченні, кіно та всіх ЗМІ. Одного разу, на вихідних, я був вдома і займався своїми справами, а телевізор працював. Тоді ми мали лише 2-3 телеканали. На одному з них йшла програма про ІІ СВ, де “маститі” історики та генерали вели мову про війну, героїзм та жертви радянських людей. Потім один з учасників передачі зробив заувагу, що знаходяться люди, які очорнюють подвиг радянського народу у ІІ Світовій Війні, переписують історію і тут прозвучало ім’я Віктора Суворова. Я тоді подумав, яка він погана людина. Але я тоді навіть у страшному сні не міг уявити, що пройде якихось десять років, СРСР зникне і я буду вважати за велику честь бути знайомим з Віктором Суворовим, погодитись зі всіма його висновками і навіть допомогати пропагувати та поширювати його книги в Північній Америці.
Книги В.Суворова перевернули мої погляди на багато речей і особливо на ІІ СВ. В.Суворов володіє феноменальною пам’яттю. Ви можете назвати будь-який день війни і він зробить повний розклад сил на всіх фронтах. Де і які формування, їхня чисельність та озброєння, хто командири і т.д. Він єдиний в світі, хто перечитав та проаналізував всі книги Маркса, Леніна, Сталіна та інших лідерів комуністичного світу. Він єдиний, хто перечитав всі спогади та мемуари всіх головних учасників І Світової Війни та ІІ Світової Війни. В.Суворов проаналізував велику кількість різних історичних розвідок, газет, журналів і т.д. Також він проаналізував матеріали всіх з’їздів всіх основних комуністичних партій у світі. Це – людина-комп’ютер, коли комп’ютерів ще не існувало.
В.Суворов володіє геніальними аналітичними здібностями та логікою мислення, які почали проявлятися ще в молоді роки. Це як, для прикладу, ми читаємо від астрономів теорію про існування якоїсь «чорної діри чи матерії» у Всесвіті. Її ніхто не бачить, але «те щось» має такий величезний вплив на все, що поруч, що вчені назвали те щось «чорною дірою». Так само і В.Суворов, не маючи доступу до архівів, аналізуючи події початку та ходу ІІ СВ, поступово приходив до висновку, що мусять бути якісь рішення вищого керівництва СРСР, які старанно приховуються. Пізніше це підтвердили інші дослідники, які працювали в архівах після розпаду СРСР. За вміння аналізувати його однокурсники по військовому училищу називали його Суворовим – по імені Олександра Суворова, який жив 200 років тому і якого кремлівська пропаганда зробила “геніальним” полководцем. Звідси і псевдонім. Віктор Суворов закінчив спочатку Суворовське військове училище, а потім офіцерське військове училище. В.Суворов зробив успішну кар’єру в системі ГРУ (Головного Розвідувального Управління) Радянської Армії. Був резидентом (шпигуном) в Європі. В СРСР існувала багаторівнева кадрова політика. Найвищим ступенем був рівень кадрів, яких призначав Центральний Комітет КПРС. Таких людей називали «номенклатура ЦК». Там були дуже високі вимоги. Якщо людина попадала в систему «номенклатури ЦК», то вона знаходилася під повним контролем та захистом вищого керівництва СРСР. Як правило, люди туди потрапляли в 40, а то і більше років. Син Сталіна потрапив в цю категорію після 40 років. За всю історію СРСР, В.Суворов у 24 роки, став самим наймолодшим, якого запросили для роботи у вищу номенклатуру країни. Попавши в систему вищої еліти СРСР, В.Суворов отримав чудову освіту, яка лише могла бути. Його готували для роботи в ООН як шпигуна, під прикриттям статусу дипломата. Але, зрозумівши всю фальшивість комуністичної системи, він утік на Захід. Тепер проживає в Англії.
У додатку з вмінням шукати факти та інформацію, В.Суворов досягнув вражаючих історичних відкриттів, які шокували світ і мене, в тому числі. Ми маємо багато тисяч істориків у всьому світі, які пишуть чудові книги. Але деякі їхні книги тяжко читати тому, що вони написані сухою, професійною мовою. В.Суворов володіє геніальним талантом історика, аналітика, дослідника, так і публіциста. Його книги дуже легко читати. Вони логічні, послідовні і факти та інформація ніби “течуть”, як річка. Його головний принцип – це важкі та компліковані теми пояснювати простою, зрозумілою, легкою мовою та короткими реченнями.
Що зробив Віктор Суворов
У СРСР існувала величезна історично-фальсифікаційна пропагандистська система, в якій були задіяно сотні тисяч людей. Ми були частиною тої системи. Також було сформовано сотні різних університетських кафедр та університетів, які працювали лише на пропаганду та вчили як її робити. На жаль, ми вірили їм. В СРСР тема жовтневої “революції” 1917 року і особливо ІІ СВ, була присутня в ЗМІ 24х7х365. Було вироблено тисячі художніх та документальних фільмів, написано тисячі книг споминів, мемуарів, різних свідчень учасників, які друкувалися десятками мільйонів примірників. Більшість тих офіційних видань ніхто не читав. Вони писалися “на замовлення” і були не цікавими. Звісно, що існувала цензура. Але все одно, в багатьох книгах учасники війни для пояснення катастрофічних поразок Червоної армії на початку війни, виправдовуючи СРСР і себе, описували реальні події, що і як сталося. Особливо цим “страждали” генерали високого рангу. Велика цінність – це спогади рядових учасників війни. Коли ці книги читати поодинці, то це виглядає просто як спогади однієї людини. Але якщо перечитати всі книги, подивитись на все з висоти “пташиного польоту”, то вимальовується зовсім інша картина і зовсім інші висновки.
Це власне те, що зробив В.Суворов. Опрацювавши таку велику кількість матеріалів, В.Суворов дійшов до висновку, що Сталін, тобто СРСР, є головний організатор ІІ СВ. Сталін привів до влади Гітлера. Сталін в 20-ті та 30-ті роки підготував всю головну військову та інженерну еліту Німеччини на території СРСР. На території СРСР виготовлялись перші зразки німецьких літаків, танків та іншого озброєння. Існував центр по розробці хімічної зброї. Сталін поставляв всі необхідні стратегічні матеріали для Гітлера в той самий час, коли після закінчення І СВ Німеччині було заборонено мати свою армію та військову промисловість. У той час, коли весь світ бойкотував та вводив санкції проти Гітлера, Сталін йому допомогав. Чому Сталін це робив? Сталін, продовжуючи плани ідеологів марксизму-ленінізму, мріяв про світову революцію та захоплення всього світу. Це найкраще зробити під час нової Світової Війни. Сталін планував руками Гітлера розпочати нову Світову Війну, щоб потім прийти в Західний світ як рятівник від фашизму і захопити його. Сталін все підготував для наступу на Європу і мав багатократну перевагу по кількості військ та озброєнню над всіма країнами світу і найкращої якості. Наступ Сталіна на Європу планувався на липень 1941 року, але Гітлер зруйнував його плани.
За майже сорок років своїх досліджень В.Суворов написав 21 книгу англійською, російською та українською мовами. Також записано десятки інтерв’ю, виступів в ЗМІ та аудіо книг. Його книги перекладені на десятки мов світу загальним накладом в декілька мільйонів, у Польщі зняли фільм за мотивами його книги. На його працях виросло декілька поколінь, які пішли в політику та до влади.
Особливо В.Суворов став популярним в країнах колишнього СРСР та колишнього Варшавського блоку. Те, що в Європарламенті була прийнята спеціальна резолюція, яка засуджувала Пакт Рібентропа-Молотова – в значній мірі є результатом досліджень В.Суворова. Тепер у В.Суворова багато послідовників в академічних та наукових установах у всьому світі, і в тому числі у Москві. Тисячі московських істориків не в змозі нічого заперечити. Лише можуть причепитися до якихось дрібних речей або друкарських помилок. Практично він був першим, який повстав проти декількох десятків тисяч московських професійних фальсифікаторів і переміг. Звісно, що сам факт існування В.Суворова та його книги дуже непокоїть Москву, тому вона використовує різні провокації для дискредитації як самого В.Суворова, так і тих, хто друкує його книги.
Російський олігарх Дубов С.Л, який на початку 90-тих приватизував видавництво “Новое время” та “Известия”, надрукував спочатку 320 тисяч книг “Ледокол”, які були миттєво продані. Але це не сподобалось “колишнім” і вони провели з ним дружню “розмову”, щоб він цього не робив. Але Дубов С.Л повірив в силу своїх грошей і надрукував ще один мільйон примірників. Він “не зрозумів” своїх помилок, а тому 1 лютого 1994 року він був застрелений “невідомим”. Але процес пізнання правди про минуле почався.
Що зробив Гітлер, згідно досліджень В.Суворова
Він випередив Сталіна на пару тижнів і напав першим, таким чином поламав всі плани Сталіна по захопленню Європи. Як це сталось, окрема тема, але я коротко приведу один приклад, свідком якого був особисто. На початку 80-тих в Польщі антикомуністичний рух набирав силу. Це не подобалось Москві, тому вона планувала інтервенцію в Польщу так само, як в 1956 році в Угорщину та 1968 році в Чехословаччину. Але всі військові формування на території СРСР мали лише 20-30 відсотків особового складу і в основному офіцерів. Тому для вторгнення в Польщу мусила відбутись відмобілізація резервістів. Для цього попередньо проводиться призив додаткового офіцерського складу, а потім всіх інших. Це займає час. Для прикладу, для відмобілізації особового складу танкового полку відводиться до семи днів. За цей час відбувається призив резервістів, отримання ними техніки та озброєння, вихід в заданий район дислокації і після цього проводяться військові навчання. На протязі цих семи днів противник може поламати всі плани та знищити багато військової техніки, озброєння та людей. Після семи днів цю величезну військову армаду зупинити вже неможливо. Це вражаюче, шокуюче і страшне видовище. Все спокійно, живуть люди і в одну мить на дорогах сотні танків, автомобілів, різної військової техніки, в небі авіація і т.д. На наше щастя та Польщі, вторгнення в Польщу не відбулось.
Сталін лише в травні та червні 1941 року таємно відправив до західного кордону 939 ешелонів з військами та технікою і викликав з запасу біля 800 тисяч резервістів. На приведення в бойову готовність такої величезної армади потрібний набагато більший час. Гітлер напав на Сталіна, коли той лише переміщав війська, військову техніку, боєприпаси та запаси палива. Тобто Сталін не встиг підготуватись до “стрибка” на Європу.
В.Молотов в 70-тих, в розмові з письменником І.Стаднюком заявив: “Раптовість була, але лише тактична. Випередив нас Гітлер”.
З монографії МО РФ 1992 рік. “1941 рік – уроки та висновки”: “Перекидання військ було сплановано з розрахунком завершити зосередження з 1 червня по 10 липня 1941 року. На розташування військ вплинув наступальний характер планових дій”. (А.Кречетников для BBC. 22.06.2016. bbcrussian.com)
Mетоди московських провокацій
Сьогодні ми поговоримо про одну з московських провокацій проти В.Суворова. До написання цієї статті мене спонукала одна інформація, яка поширювалася патріотичними колами України в соцмережах. Щось там було не так. Я звернувся до В.Суворова. Не маючи можливості заперечити дослідження В.Суворова, Москва намагається дискредитувати самого В.Суворова як особу якій неможливо довіряти. Тут один з прикладів.
Вже 18 років в московських ЗМІ періодично з’являються статті про те, що В.Суворов, вивчаючи архіви 8-ї Британської армії, знайшов фотографії військових у німецькій військовій формі. На одній з них він пізнав батька Путіна, який воював в складі РОА (Русская /Руськая Освободітєльная Армія генерала Власова). Також в цих статтях сказано, що ці фотографії були зроблені у Варшаві в 1944 році.
Насправді ж – це сфабрикована Москвою дезинформація проти В.Суворова. Щоб зрозуміти, що сталося у дійсності, необхідно повернутися до Польщі в 1944 рік. У Варшаві виникло повстання, яке було жорстоко придушене німцями. Існують свідчення, що в придушенні повстання брали участь російські частини, які воювали на боці Гітлера. Вісімнадцять років тому, коли В.Суворов перебував в Польщі, його познайомили, як тепер з’ясовується “познайомили”, з таким собі Юзефом Шанявським – польським десидентом, правозахисником, чи можливо агентом. Як з’ясувалося пізніше, він був психічно хворим і його та його ім’я швидше за все “хтось” банально використав. Під час розмови з В.Суворовим Ю.Шанявський показав йому фотографію військового в німецькій формі і сказав, що це батько Путіна, який воював на боці німців і брав участь в придушені повстання. В.Суворов віднісся до цього більш скептично, аніж як до реального факту. З його досвіду праці у спецслужбах було зрозуміло, що це неможливо в принципі. Коли когось приймають чи запрошують до спецслужб, то людину перевіряють до десятого коліна. Але менше з тим.
Через деякий час цей Ю.Шанявський написав статтю в одному польському журналі, що всесвітньо відомий дослідник та історик Богдан Суворов, досліджуючи таємні архіви 8-ї британської дивізії, знайшов документи, в яких підтверджується участь батька В.Путіна у придушенні повстання в Варшаві. Пізніше цей Ю.Шанявський “розбився”, зірвавшись зі скелі. Де в Польщі скелі? Насправді ж, він є не Богдан, а Віктор Суворов (псевдонім). Хоч його реальне прізвище Володимир Богданович Резун. Коли В.Суворов побачив цю статтю, то негайно написав лист-заперечення до польського журналу. Він такого не говорив і таких досліджень не робив. Також ми мусимо знати, що люди рівня В.Суворова дуже перевіряють факти і джерела. Також люди рівня В.Суворова, знаходячи такі важливі факти, ніколи не просять когось, а тим більш маловідому людину, ЦЕ публікувати. Вони це роблять самі, під своїм ім’ям і в центральних виданнях, а не маловідомих.
Фальсифікатори в Кремлі, «готуючи» статтю для Ю.Шанявського, не знали, що 8–ма британська армія воювала в Африці, а не в Європі і там ніякої інформації про Варшаву та Путіна не могло бути в принципі. Але вже пізніше московське видання газети “Комсомольська правда” та “Грани” (колишній російський емігрантський журнал, який 1991 року швидше за все “перекупив” КДБ) написали статті на цю тему, посилаючись на Ю. Шанявського. У цих статтях вони звинувачували В.Суворова в брехні про батька В.Путіна. Після виходу статей, в Москві викликали посла Англії і заявили “ноту протесту”, мовляв, як це ваш громадянин (В.Суворов) пише пасквілі на нашого президента. Після цього В.Суворова викликали в МЗС Англії і вимагали пояснення. Тобто з банальної провокації виник міжнародний скандал. Звісно ж, В.Суворов все пояснив і показав, що це кремлівська провокація. Але Москва періодично повертається до цієї теми і інколи чужими руками.
Тепер вже в Україні, під час війни з Москвою, в соцмережах поширюється цей фейк про Путіна як сенсація і, на жаль, інколи патріотами України. У спецслужб всіх країн світу, і особливо московських, вважається вищим пілотажем досягати успіху “чужими” руками, дискредитувати противників або “перевести стрілки” на когось. Це їхній стиль. А при чому тут ми? Надрукували в Україні, Польщі і т.д. Нас немає на Донбасі. Чому Москва повертається до цієї теми тепер? Після довгого мовчання В.Суворов почав знову проявляти активність, публікувати матеріали і давати інтерв’ю, в яких розвінчує московський міф про ІІ Світову Війну.
Висновки
Якщо хочете знати реальну правду про іі світову війну, починайте вивчати з книг Віктора Суворова.
Головні книги В.Суворова, які перевернули історичний світ:
– “Аквариум”, про ГРУ-Головне Розвідувальне управління Радянської армії
– “Ледокол”, про те, хто почав ІІ Світову Війну
– “День М”, про те коли і як Сталін планував напасти на Європу
– “Беру свои слова обратно”, про злочини Г.К.Жукова та міфи про нього
– “The Chief Culprit”, англійською мовою. Матеріали його книг зібрані в одній книзі. Можливо знайти в бібліотеках США та Канади.
– “Aquarium”, 1996 фільм, Польща (мова польська)
Співвідношення чисельності військ та військової техніки СРСР та Німеччини на 22 червня 1941 року
В Москві В.Суворова за цю таблицю “не люблять”.
Хоч тепер вже самі незалежні московські історики визнають факти, приведені в таблиці, та розвінчують московські міфи про “миролюбивість” Сталіна.
Короткі пояснення до таблиці. Тепер існує вже багато джерел та статистики про ІІ СВ від різних сторін та різних країн, які інколи заперечуюють один одного. Але тут приведені лише факти, які погоджені з В.Суворовим. Я їх лише сформував у вигляді таблиці. Також В.Суворов звернув увагу на статистику до 23 серпня 1939 року, коли вся радянська пропаганда та ЗМІ говорили, що Гітлер ворог і після того, коли був підписаний Пакт Ріббентропа-Молотова та Гітлер ніби став другом. Після підписання пакту Сталін почав інтенсивно готуватись до наступальної війни на Європу.
Також я хочу, щоб читач подивився на співвідношення озброєння та сил, які тоді існували в світі. По головних типах озброєння: авіація, танки, артилерія, організаційних структурах своїх військ, підготовлених лише для наступу, особовому складу та інших, Сталін мав величезну перевагу над всіма арміями в світі, разом взятими. Тепер уявіть собі, що вся ця величезна армада пішла на Європу, а потім по світу. Зупинити її було б неможливо. Тим більше, що московська пропаганда виправдовувала б свою загарбницьку політику “звільненням” інших країн від фашизму і, на початку, мала б велику підтримку місцевого населення . Що сталося б зі світом потім?
Я не хочу це подавати як те, що Гітлер – рятівник Європи і світу від захоплення диктатором-Сталіним. Я це розцінюю, як, скажімо, ви гуляєте в лісі. Несподівано вам назустріч виходить голодний грізлі. Практично ваша доля вже вирішена. Але, на ваше щастя, з іншого кінця виходить ще один голодний грізлі. Побачивши конкурента, грізлі починають битву між собою, щоб вирішити, для кого ви будете на сніданок. Бійка між грізлі дає вам можливість врятуватися. Це те, що сталося під час ІІ СВ. Сталін і Гітлер, воюючи між собою, самознищились.
Share on Social Media
