Згідно останнього опитування, яке проводилося у рамках постійного моніторингу взаємного сприйняття між українським та російським народами, що його вже багато років робить Київський Міжнародний Інститут Соціології (КМІС) та російський “Левада-центр”, зараз 48% українців гарно або дуже гарно ставляться до Росії. Цей рівень підтримки впав з 90% у попередні роки до 80% минулого року, і до 52% після анексії Криму. За час, який триває війна на Донбасі, цей рівень впав ще трохи, до 48%, і далі падати не хоче.
Саме ця цифра зараз обговорюється у ЗМІ і багато хто дивується такій любові українців до країни-агресора. Інші говорять, що немає нічого поганого у любові до іншої країни, її мови та культури, особливо якщо ця мова та культура є рідними для багатьох в Україні. Справді, гарне ставлення до представників інших націй, навіть до ворогів, є християнською чеснотою. І українці тут – на висоті. До росіян як до індивідуальних людей, а не до країни в цілому, зараз добре або дуже добре ставляться 74% українців.
Отже, число 48% показує ставлення українців до Росії саме як до країни, або можливо навіть до держави, яка ту країну уособлює, а не до народу чи окремих людей. Якщо йти далі ланцюжком народ-країна-держава, то до керівництва російської держави добре або дуже добре ставиться майже 21% українців. Тобто, від 20% до 50% українців (залежно від того, який сенс різні відповідачі вклали у питання анкети) люблять державу, в структуру якої входить військо, що напало на Україну. До речі, саме так пояснив результати дослідження генеральний директор КМІС Володимир Паніотто у своєму інтерв'ю газеті Дзеркало Тижня.
За словами Володимира Паніотто, гарне ставлення до керівництва Росії висловлюють переважно на Донбасі (69% у Донецькій області). Це підтверджує спостореження тих, хто буває у зоні військових дій та на звільнених територіях, що значна частка населення там не розчарувалася у Росії та її керівництві. Дехто навіть стверджує, що там частка таких людей за час війни зросла. Хоча в такий результат віриться погано, але, якщо це правда, то це може бути насамперед наслідком російської теле-пропаганди, яка лише посилюється.
В той же час, високий рівень гарного ставлення до Росії як до країни спостерігається не лише на Донбасі, а й у інших регіонах. Відомо, що переважання російської мови та високий рівень гарного ставлення до Росії у багатьох регіонах України спонукали Путіна до агресії, яка почалася з Донбасу і мала би закінчитися щонайменше у Харкові та Одесі. Відомо також, що багато людей на сході та півдні України з того часу усвідомили свій патріотизм, звідси падіння гарного ставлення до Росії у межах України з 80% до 48% за півроку. Водночас, гарне ставлення до країни-агресора на рівні 48% може спонукати агресора до подальших дій. Хоч Путін вже прорахувався з Харковом, Дніпропетровськом та Одесою, де зараз вирують хвилі українського патріотизму, виглядає на те, що багатьом українцям ще прийдеться пройти останню частку дороги до повноцінного усвідомлення України як окремої нації, а не уламку “русского міра“.
Share on Social Media
