Аеропорт Луганська після російського бомбардування ipress.ua
Вже три тижні Мирний плян Порошенка, а потім і протокол з меморандумом, які були підписані Україною, ОБСЕ, Росією та терористами з Донбасу, бентежать увесь світ. Як і щодо результатів перемовин Петра Порошенка у Північній Америці, щодо Мирного Плану та його втілення оцінки є протилежними – від чудових до нищівних.
То ж чи є Мирний Плян зрадою чи хитрим розрахунком? На минулому тижні українське військо залишило Жданівку, Розівку та Юнокомунарівськ Донецької области, говорять про оточення українців під Дебальцевим, напад на Авдіївку – повідомлення про масштабні атаки противної сторони та втрати українців надходять щодня. Хоч протокол та меморандум, підписані у Мінську, зобов'язують терористів і Росію вивести збройні формування з України, або хоча б відвести подалі артилерію, цього не відбувається, а різношерстні представники “республік” жодного разу не підтвердили подібні наміри, або намір поважати суверенітет України над Донбасом.
Якщо називати лопату лопатою, то виходить, що перемир'я потрібне Росії лише для завоювання української території. Україна, натомість, не хоче застосовувати масштабну силу заради підтримання хоча б видимости перемир'я і тому відступає. Водночас, треба брати до уваги, що кількість втрат з українського боку за час перемир'я значно скоротилася, а якби бої відбувалися з тою інтенсивністю, що і до того, то втрати території могли би бути більшими.
Закон про особливості самоврядування на окупованих територіях Донбасу, прийнятий Верховною Радою, лише додає непорозумінь. Ніхто не може сказати, хто міг би стати новою місцевою владою на Донбасі. У інтерв'ю телемережі Контакт під час візиту до Оттави Президент Порошенко сказав, що Україна дасть обрати до органів місцевого самоврядування на Донбасі людей з чистими руками.
Залишається просте питання – як зробити так, щоби люди з брудними руками дозволили цього досягти? То ж, або українська влада сподівається, що від ДНР та ЛНР відійдуть якісь групи з хоча б відносно чистими руками і якимсь чином візьмуть місцеву владу (але невідомо, чи взагалі є такі серед тамтешніх бойовиків), або вона таки збирається визнавати владу людей з брудними руками на окупованих територіях. Але – “наша пісня гарна й нова, починаймо її знову” – ті люди з брудними руками не хочуть в Україну. То що, іде мова про визнання, що території ДНР та ЛНР вже знаходяться поза межами України? Ні, Петро Порошенко це категорично відкидає.
Отже поки що Мирний плян Порошенка виглядає утопією. Міжнародний вплив на Росію не дає помітного ефекту. Україна поглядає на ціну нафти і курс російського рубля до долара – перша падає, а другий росте, але російські війська залишаються на Донбасі. Очевидно, що російські економіка та суспільство протримаються ще якийсь час, це може бути кілька місяців, а може бути двадцять років – як сказав минулого тижня російський дисидент Михайло Ходорковський.
В такій ситуації Україна головно сподівається не втратити інших територій. Цим сподіванням могло би зарадити постачання потужної зброю з Заходу, але поки що жодної офіційної інформації з цього приводу немає. Якщо справи не зрушать з місця найближчим часом, свій внесок у вирішення проблеми може зробити вже нова Верховна Рада, яку мають обрати 26 жовтня.
Share on Social Media
