Листопад стелить землю листям
Листопад – місяць опалого листя, тому ще мав зворотну назву – падолист. Останній місяць осені, який дуже часто підпадає під владу зими, також іменували «напівзимником».
Це – наймолодший син Матері-Осені, якому вона доручає зустріти Бабу-Зиму та її сивобородих синів. Тому він більше прихильний до свого двоюрідного брата Грудня, аніж до рідного – Жовтня, і дозволяє Бабі-Зимі сніжити на полях і лісах. В цей же час Мати-Осінь, щоб прискорити прихід зими, вкорочує листопадові дні. Природа останнього місяця осені у стурбованій задумливості. То згадає про минуле літо, і тоді сонечко прогляне з-за хмар. А то подумає про близьку зиму, і небо відразу закошлатиться важкими темними хмарами, а по землі вперіщать холодні байдужі дощі.
Гарними звичаями і обрядами, як релігійними, так і побутовими, багата наша Україна. Український народ виробляв традиції віками і перевіряв їх життєвим досвідом, і так створював культуру побуту нації. Завжди повертаємося до свого, рідного.
Листопад – останній місяць осені. Під цю пору з дерев опадає листя, ліс стає незатишним, природа налаштовується на відпочинок. Одначе листопад в Україні не завжди збігається з періодом падолисту. Скоріше така назва пасувала б жовтню. Зрештою, так і було у давнину. Ще за Київської Русі листопад називали жовтнем, а сучасний грудень – студнем.
Цікавий обряд колись існував на Поліссі, що звався «братчина». Його справляли лише в листопаді. Якщо сусіди хотіли заприятелювати між собою, то купували в пасічників бджолиний рій. З весни і до осені гуртом збиралися сім’ями та веселились. Або, як казали в народі, братались. А звідси і назва обряду. Кожен член такої спілки вважався близьким свояком. Він зобов’язувався допомагати братчику в скрутну годину. Якщо ставалось так, що в родині помирав господар, то інший член братчини забирав малолітніх дітей на виховання. Глибока мораль закладена у цьому звичаю – не покидати інших у скрутну хвилину.
А ще словом ‘листопад’ у давнину називали свято першого снігу. Селяни родинами виходили на сільскі сходки, співали і танцювали. Кажуть, що від того звичаю і місяць листопад на Поліссі звали «братчини».
У народі кажуть:
- В листопаді світанок з сутінками в полудень зустрічаються.
- Листопадовий день, що заячий хвіст.
- Листопад не лютий, проте спитає, чи одягнутий та взутий.
- В листопаді зима з осінню бореться.
- Яка погода в листопаді, така і в квітні.
- Листопад – заспів зими і сутінок року.
- Листопад жовтню син, а зимі рідний брат.
Чи знаєте ви?
Народні прикмети:
- Пізньої осені вітри зі сходу — весна буде холодна.
- Якщо свійська птиця ховає голову під крило — буде холодно.
- Потріскалася кора на ясенах — буде холодна весна.
- Якщо осінь багата на гриби — зима буде тепла.
- Якщо листя з дерев нечисто опаде — буде сувора зима.
- Калина вже достигла, а листя на ній ще зелене — тепла осінь.
- Ранній сніг на ранню весну.
- Якщо в листопаді появляються комахи — зима буде теплою.
- Качки або гуси все частіше почали перелітати з місця на місце — на холодну зиму.
- Пізній листопад — до суворої і затяжної зими.
- Коли в листопаді небо заплаче, то слідом за дощем і зима прийде.
- Як перший сніг випав на мокру землю – залишиться, на суху – скоро зійде. Зірки на небі яскраві – на погоду, тьмяні – на дощ або сніг.
- На горобині й дубі багато плодів – чекай суворої зими.
- Хто в листопаді не мерзне, тому й коло Йордану нічого біда на зробить.
Share on Social Media