Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Україна долає прірву у кілька стрибків

Sep 22, 2015 | Newpathway, Editorials, Featured

З моменту перемоги Революції Гідности ситуація в Україні розвивається циклічно, або, як кажуть, за синусоїдою. Після позитивних кроків влади або перемог на фронті настають періоди незрозумілих або відверто негативних дій та поразок: втрата Криму і великої частини Донбасу; блискучий наступ на «сепаратистів» по всій лінії фронту; Іловайська трагедія; наступ в районі Донецького летовища; загибель і полон “кіборгів”; відсутність реформ і початок розмов про “третій Майдан”; надії на швидкі реформи після призначення Михайла Саакашвілі одеським губернатором; звинувачення з боку Саакашвілі на адресу уряду у гальмуванні реформ; звільнення Генпрокурора Яреми і сподівання на нового Генпрокурора Шокіна; звинувачення Шокіна у бездіяльності і потуранні корупції; звинувачення на адресу влади у знищенні добровольчих батальйонів; передача добровольчим батальйонам, які тепер входять до складу силових структур, важкого озброєння.

Цей ланцюжок подій можна продовжувати довго і відповідно можна дивитися на сукупність подій в Україні як на шклянку, яка є або напівпустою або напівповною. За цим критерієм і поділяється зараз український інтернет-простір – перші є послідовниками теорії «зради», а другі вважають, що з допомогою Заходу Президент та уряд роблять з України “вітрину” реформ. Ключовим словом тут є “напів”. Очевидно, що якби проводилися глибокі та швидкі реформи, не було би так багато людей, які вважають, що бажання проводити реформи у керівництва країни взагалі немає.

Насправді, реформи проводяться, і з цим погоджується більшість. Але це відбувається занадто повільно і нерівномірно. Проблема в тому, що Україну від демократії, верховенства права та конкурентної економіки ще донедавна відокремлювала глибока прірва. А прірви зазвичай долаються одним рішучим стрибком, а не у декілька повільних кроків. Або, як сказав на минулому тижні Михайло Саакашвілі, якщо реформувати окремі державні органи по черзі, а не усі разом, то навіть ті, де вдалося провести реформи, швидко зіпсуються – “коли кидаєш свіжі огірки до діжки з солоними, солоні огірки не стають свіжими, а навпаки – свіжі стають солоними”.

Чи вдається урядові все-таки просуватися у подоланні цієї прірви, хоч і дрібними кроками? Очевидно, що так, але завдяки тому, що суспільство і Захід вчасно підставляють опори. Хоча громадські зусилля у сферах, де держава не виконує свою функцію, часом розглядаються як загроза. Так було з атакою активістів на маєток “тефлонового” Сергія Ківалова в Одесі, яких після взяття під варту звільнили на поруки лише після громадського обурення. Так відбувається і зараз, під час блокування Криму татарськими і українськими активістами.

Причому критикував активістів в обох випадках, як не дивно, Михайло Саакашвілі. Як представник держави, він обстоює монополію держави на насильство. Треба віддати йому належне, він виступає за те, аби держава все-таки використовувала насильство проти корупціонерів. От лише українська реальність призводить до таких парадоксів, коли одні борці з корупцією починають боротися з іншими борцями з корупцією.

Ще одного разу парадокси українського життя впали у око минулого тижня, коли на захист телеведучого Савіка Шустера і каналу “112 Україна” стала демократична громадськість, яка раніше їх нищівно критикувала. Захищали Шустера і “112 Україна” за те, що ті дали можливість відверто говорити про абсурд української боротьби з корупцією, коли депутат Мосійчук, якого звинувачують у хабарі у 100 тис. гривень, арештовується у залі парламенту, а за арештом у тій же залі спостерігають депутати – колишні регіонали, які вкрали мільярди доларів.

Погано, коли реформи проводяться повільно, корупціонери почуваються спокійно, а захисниками демократії стають дискредитовані ЗМІ. Втім, на наступних тижнях цикл українського життя може знов піти угору. Президент та уряд напевне будуть змушені реагувати на негатив, який накопичився через номінальну боротьбу з корупцією і “взаємовигідну співпрацю” з окупантами в Криму. Побачимо, чи новий позитив від керівництва держави буде мати довготерміновий ефект, чи, як це часто бувало, скоро зміниться черговим негативом.

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
Funding and Awards

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.