Select Page

Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers 2
Freedom Heart Ukraine
Job Seekers - Achev - Connecting Skilled Newcomers with Employers

Анна Паленчук: Не Оскаром єдиним

Oct 27, 2023 | Community, Featured

Анна Паленчук. Світлина: М. Сварник

Микола Сварник для НШ-УВ.

З біографічної довідки. Оскароносний продюсер Анна Паленчук народилась 11 липня 1983 року в Києві. Батько Анни у совковій системі чувся чужим. Тим більше, дідуся Ані, професора КПІ, у 1937 році розстріляли. Батько жив з клеймом «сина ворога народу», ненавидів радянську владу, і розпад Радянського Союзу та утворення незалежної України сприйняв як історичну нагоду. Він помер, коли Ані було 14 років.

Анна переживала втрату батька та успадкувала від нього бізнес-жилку, поєднавши в собі творче начало з організаторським. Коли в Анни народилась перша дочка, її мама, яка раніше вела бізнес разом з батьком, присвятила себе онучці. Скільки себе пам’ятає, Аня була патріотично настроєна, і загарбання Криму сприйняла як особисту травму, порівняльну з втратою руки.

Анна закінчила факультет журналістики, паралельно навчалась на політології, здобувши ступінь магістра, і в якийсь момент зрозуміла, що хоче робити кіно, хоча ніхто з родини чи знайомих не був кіношником. Державного фінансування кіновиробництва тоді ще не було чи воно було дуже неадекватне. У 2010 році вступила в New York Film Academy, філію якої відкрили в Москві. Після навчання їй пропонували залишитись і знімати в Росії, але Аня відчувала себе там чужою.

Повернувшись що Києва, Аня зняла фільм «Істальгія», який вийшов у 2012 році. Він піднімає питання ідентичності і своєї дороги. Фільм не був у той момент сприйнятий, але коли стався Майдан, то цей фільм отримав свій запит.

Анна почала знімати фільми про життя людей на фоні війни, зокрема «Маріуполіс» Мантаса Кведаравічюса, литовського режисера, якого росіяни вбили пізніше. Спродюсувала фільм «Рідні» Віталія Манського, пізніше представлений на TIFF’і.

Коли посадили Олега Сенцова, Анна сприйняла це дуже особисто, почала робити акції на його підтримку, і пізніше допомогла зняти його фільм «Номери». Ця вся діяльність (не лише особиста, але колективна) допомогла тримати питання його звільнення на порядку денному і врешті-решт допомогла його обміну і поверненню в Україну.

У 2021 році Анна продюсувала індійський блокбастер RRR, частину якого знімали в Маріїнському палаці в Києві. Фільм, який отримав «Оскара», Golden Globe, отримав 385 млн переглядів, може бути вершиною будь-якої кар’єри і приводом для подальшого спочивання на лаврах. (Аня зняла загалом шість індійських фільмів).

Анна Паленчук під час зйомок фільму RRR в Києві у 2021 р. obozrevatel.com

Але сталася Буча, маму вивозили під обстрілами, і після цього відчулось якесь омертвіння, 42 дні окупації і терору в Бучі – це найважче переживання в житті, коли там лишились друзі, знайомі, сусіди, яким не повезло вчасно евакуюватись. Почуття безпеки – це все-таки дуже сильна потреба, особливо коли воно потрібне для дітей, батьків, сім’ї. Аня тяжко, через вісім країн, будучи вагітною третьою дитиною, виїжджала на Захід, і навіть у Європі не відчувала справжньої безпеки. До Торонто кликали, і Анна каже, що прокинувшись тут у свій перший ранок, вона відчула себе справді в безпеці.

На питання про творчі плани Анна трохи замислюється і робить паузу. Так, вона вже була тут на TIFF’і з українсько-польсько-французькою копродукцією Мацека Гамели «Куди звідки» (англійська назва «In the rearview») про долю українських біженців, які, тікаючи від повномасштабного вторгнення, намагаються знайти безпечне місце в невідомому їм світі. Знятий волонтером, який півроку сам особисто вивозив людей, і попутно знімав їхні історії. Аня горда, що була частиною команди саме цього фільму, в той самий час продюсуючи фільм, переїхати до Канади і народивши в Канаді дитину, хлопчика, названого на честь діда-антисовєтчика.

Анна Паленчук зареєструвала вже тут свою компанію з символічною назвою Be Brave Films і має намір робити те, що ій вдається – продюсувати фільми. І ви знаєте – в це дуже і дуже віриться. Думаю, що Канада якраз чекає якогось фільму про українців. Аня вже має різні цікаві ідеї. Не будемо наперед розкивати намірів, але будемо чекати на щось яскраве, хоробре і успішне, як назва її нової компанії.

This article is written under the Local Journalism Initiative agreement

Share on Social Media

Announcement
Pace Law Firm
Stop The Excuses
2/10 Years of War
Borsch

Events will be approved within 2 business days after submission. Please contact us if you have any questions.

Manage Subsctiption

Check your subscription status, expiry dates, billing and shipping address, and more in your subscription account.