Авторські читання письменників української діаспори. Творча зустріч із американським письменником Олександром Мотилем

Motyl webinar photo

Уляна Глинчак для Нового Шляху – Українських Вістей.

З початком пандемії багато наших організацій змушені були призупинити свої громадські події, в тому числі й Канадсько-Українська Мистецька Фундація в Торонто. Згодом, коли стало зрозуміло, що двері галереї будуть зачиненими деякий час, дирекція фундації перенесла деякі свої події у віртуальний простір, як наприклад, щомісячні концерти і створила нові – серії розмов “Творчі Зустрічі” і серію авторських читань “Сучасна література українських емігрантів та діаспори”.

Сьомого лютого у цій серії відбулася зустріч із американським письменником, істориком, політологом, митцем Олександром Мотилем.

На зустрічі Олександр Мотиль прочитав уривки зі своїх творів – прози та поезії.
Читання відбувалися в англійській мові, так як автор пише свою прозу та поезію по-англійськи.

Перший уривок, що почула публіка був із автобіографічного нарису, який називається “My Ultra”. Олександр Мотиль описує тут свою дружбу та співпрацю із суперзіркою Енді Варгола, актрисою та художницею Ультра Віолеттою. Олександр Мотиль пізніше пояснює у своєму вірші про неї, що він не міг називати її Ultra Violet, тому вибрав звертатися до неї Мадам.

Інші твори, уривки яких прозвучали на цьому авторському читанні називалися “Mazeppa Rides Again”, “Who Killed Bardigula?”, “A Russian in Berlin” та “Pitun’s Last Stand”. Всі ці твори написані на різноманітні жанри та тематику.

Твір про Мазепу навіяний поемою лорда Байрона “Mazeppa”. Тут в гумористичний спосіб описується, як герой, після покарання за те, що розважився із дружиною польського вельможі, зустрічає Байрона, разом з ним пише вірш про себе і стає свідком смерті Байрона в Греції.

“Who Killed Bardigula?” розповідає про життя митця українського походження у нижньому Нью Йорку в 1950-х роках. Головний герой – напів-успішний художник, любитель алкоголю та походів до барів, а також відомий своїми зв’язками із місцевими бомжами.

“A Russian in Berlin” зовсім іншого стилю твір. Тут розповідається про колишнього червоноармійця, що, ставши славним русистом-істориком в США, приїжджає до Берліну і опиняється персоною кримінального розслідування. Його звинувачують у злочинах згвалтування, які він начебто вчинив під час радянської окупації Берліна в 1945 р.
“Pitun’s Last Stand” із підзаголовком “An Entertainment about the Fall of Russia” є сатирою на Володимира Путіна та можливий сценарій занепаду путінської Росії, хоча автор стверджує, що подібність у назві із прізвищем є випадковістю.

На вебінарі також прозвучали ряд поезій Олександра Мотиля, які показали багатогранність таланту цього автора. Деякі з цих поезій будуть включені до нової збірки “Worries”, яка цього року буде видана видавництвом Červená Barva Press з міста Сомервіль у штаті Массачусетс.

Деякі поезії, що прозвучали, навіяні сучасними подіями ізоляції та спілкування у віртуальному світі соціальних мереж.

Similes
In times like these,
we search for supple similes.
I used to say it felt like
hiding in a bunker
or an air-raid shelter,
waiting for the bombs to fall.
A good friend asked
what life was like
in my cloistered cell.
I liked that like
and said I felt like
monkish Merton.
Another likened life
to Leningrad’s siege;
to which I said, if fortune
smiles on us,
ours will last three months
and not three years.
Still another spoke of solitary,
which made me think
of Cagney’s grunts
in some B movie.
More such likes
will dawn on us
in times like these, I fear.
And as the dead add to the dead,
we’ll long for simple smiles,
but settle for supple similes instead.

Sleep
Life used to be a scream.
now it’s a screen.
Every day we decay,
every day we speak to things,
we hear voices beyond walls,
we walk on egg shells,
we long for life beyond pings.
Like air, I am everywhere.
There is too much of my body,
too much of my legs,
too much of my chest.
My thoughts surround me,
heavy and sticky,
like jars of honey,
like cans of chili.
It’s the end of the world,
Armageddon, the Apocalypse,
the decline of the West,
the war of the worlds.
As oceans rise,
as culture decays,
as cities collapse,
may it rain for forty days.
But not for forty nights.
At night, we refuse to weep.
At night, we defiantly sleep.

Після читань присутні мали змогу задавати Олександрові Мотилю запитання, відбулася жвава сесія спілкування з автором.

Зустріч відбулася на платформі Зум. До події приєдналося коло вісімдесят зацікавлених осіб, і, крім того, більше двох тисяч людей переглянули цю подію пізніше у записі.
Подивитися цю подію та минулі події канадсько-український мистецької фундації можна на YouTube сторінці Ukrainian Canadian Art Foundation.

Найлегше слідкувати за цими подіями тим, хто підписаний на фейсбук сторінку Ukrainian Canadian Art Foundation KUMF Gallery, а також ставши членом цієї фундації і приєднавшись до списку членів імейлом.

Наступний вебінар авторських читань із американським письменником Василем Махном відбудеться 7 березня неділю о 1:00 годині пополудні за часом в Торонто. Довідка про автора: Василь Махно – поет, прозаїк, есеїст, перекладач. Твори Махна перекладено багатьма мовами, окремо видання виходили у Ізраїлі, Німеччині, Польщі, Румунії, Сербії та США. Василь Махно учасник багатьох міжнародних письменницьких фестивалів, зустрічей та симпозіумів. Лавреат літературних відзнак: Фонду Петра і Лесі Ковалевих (2009), Міжнародної сербської премії «Повеље Мораве» (2013), «Книга року BBC» (2015) та Міжнародної українсько-єврейської премії «Зустріч» (2020). З 2000 року мешкає у Нью-Йорку.

Зацікавленим отримати Зум-ланку до події можна писати на email [email protected], а також слідкувати за подіями КУМФу у соціальних мережах.